Проклова Олена Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проклова Олена Ігорівна
Народження 2 вересня 1953(1953-09-02) (61 рік)
Москва
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Рід діяльності актриса
Нагороди
Заслужений артист РРФСР
Майстер спорту СРСР

Про́клова Оле́на І́горівна (2 вересня 1953(19530902)) — російська радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1985).

Біографія[ред.ред. код]

Народилась 2 вересня 1953(19530902) року в Москві в родині педагогів.

У дитячі роки займалась художньою та спортивною гімнастикою, отримала розряд майстра спорту СРСР.

У 10-річному віці дебютувала у кіно, знявшись у головній ролі у фільмі «Дзвонять, відкрийте двері» режисера О. Мітти. За цю роль визнана кращою актрисою 1965 року.

Остаточне рішення стати актрисою прийняла після зйомок фільму «Гори, гори, моя зоре».

У 1973 році закінчила Школу-студію МХАТу. З 1973 року — актриса МХАТу.

Також веде низку передач на російському телебаченні.

Головні театральні роботи[ред.ред. код]

Ролі у кіно[ред.ред. код]

  • 1965 — «Дзвонять, відкрийте двері» — Таня Нечаєва;
  • 1966 — «Снігова королева» — Герда;
  • 1967 — «Зустрічі» (Begegnungen, НДР) — дівчинка;
  • 1968 — «Перехідний вік» — Оля Алексеєва, школярка;
  • 1969 — «Гори, гори, моя зоре» — Христина, вихованка Іскремаса;
  • 1975 — «Єдина» — Тетяна Фешева, офіціантка ресторану;
  • 1976 — «Ключ без права передачі» — Марина Максимівна, класний керівник 10-Б класу;
  • 1976 — «Сентисемнальний роман» — Зоя-велика;
  • 1977 — «Як Іванко-дурник по диво ходив» — Настенька, дочка Марка Богатого;
  • 1977 — «Міміно» — Лариса Іванівна Комарова, стюардеса;
  • 1977 — «Сум'яття почуттів» — Надія;
  • 1977 — «Собака на сіні» — Марсела;
  • 1977 — «Власна думка» — Тетяна Йолкіна, робітниця заводу;
  • 1978 — «Голубка» — Женя Голубєва;
  • 1978 — «Капітанська дочка» (фільм-спектакль) — Маша Миронова;
  • 1979 — «Вірою і правдою» — Клавдія;
  • 1979 — «Інспектор Гулл» — Шейла Берлінґ;
  • 1979 — «Шукай вітра» — Наталя;
  • 1980 — «Які наші роки!» — Майя;
  • 1981 — «Будьте моїм чоловіком» — Наталя Сергіївна Костікова;
  • 1982 — «Ось знову вікно…» — Таня, дочка;
  • 1982 — «Ми жили по сусідству» — Валя, подруга Тоні;
  • 1982 — «Кілька крапель» (фільм-спектакль) — Муза;
  • 1983 — «Будь щаслива, Юлія!» — Юлія;
  • 1983 — «З життя начальника карного розшуку» — Наталя Петрівна Слепньова;
  • 1983 — «Пізнє кохання» — Варвара Харитонівна Лебьодкіна;
  • 1984 — «Перша Кінна» — Варя;
  • 1985 — «Прийдешньому віку» — Олена Назарова;
  • 1987 — «Запам'ятайте мене такою» — Маша, донька Андрія і Ліди;
  • 1987 — «Так переможемо!» (фільм-спектакль) — Володічева, секретар Леніна;
  • 1989 — «Жінки, яким пощастило» — Зіна Скворцова;
  • 1989 — «Ідеальний злочин» — Одрі Ламонт;
  • 1992 — «А спати з чужою дружиною добре?» — Віра;
  • 1998 — «Чехов і Ко» (серіал) — Наталія Михайлівна;
  • 1999 — «Досьє детектива Дубровського» (серіал) — Надія;
  • 2001 — «Жовтий карлик» — Ліда, дружина Жаровського;
  • 2006 — «Щастя за рецептом» — Людмила, мати Елли;
  • 2010 — «А мама краще!» — Світлана, мати Лізи.

Нагороди і почесні звання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]