Прокопенко Віктор Євгенович

Віктор Прокопенко
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Євгенович Прокопенко
Дата народження	24 жовтня 1944(19441024)
Місце народження	Маріуполь, Україна
Дата смерті	18 серпня 2007 (62 роки)
Місце смерті	Одеса
Зріст	186 см
Вага	77 кг
Позиція
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	Ігри (голи)
1967—1968 1969—1970 1971 1972 1973—1974 1974—1975	«Локомотив» (Вінниця) (друга ліга) «Чорноморець» «Шахтар» «Шахтар» (перша ліга) «Локомотив» (Херсон) (друга ліга) «Чорноморець»	43 (5) 49 (7) 19 (4) 25 (10) 17 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби рахуються лише у національному чемпіонаті.
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1992/93 1993/94 1994 1995 1996 1997 1998 1999 1999/00 2000/01 2001/02 2002 2003	«Чорноморець» «Чорноморець» «Чорноморець» «Чорноморець» «Чорноморець» «Ротор» (Волгоград) «Ротор» «Чорноморець» «Чорноморець» «Чорноморець» «Чорноморець» «Чорноморець» «Чорноморець» «Ротор» (Волгоград) «Ротор» «Ротор» «Ротор» «Ротор» «Ротор» «Шахтар» «Шахтар» «Шахтар» «Динамо» (Москва) «Динамо» (Москва)	10 8 4 15 15 17 (1 ліга) 2 (1 ліга) 6 9 4 3 (1 підгрупа) 3 3 4 7 3 2 4 13 2 2 1 8 6
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 2007.

Ві́ктор Євге́нович Прокопе́нко (* 24 жовтня 1944, Маріуполь — † 18 серпня 2007, Одеса) — радянський та український футболіст та тренер. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України, заслужений тренер Росії. Виступав за команди «Локомотив» (Вінниця), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Херсон). Історичний, перший наставник збірної України (1992).

У вищій лізі чемпіонатів СРСР провів 88 матчів, забив 13 голів. Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1974 року у складі одеського «Чорноморця».

Біографія

Футболіст

Першою командою майстрів для Прокопенка був вінницький «Локомотив». У 1969—1970 роках виступав за «Чорноморець» у найвищій лізі чемпіонату СРСР — його партнерами у лінії атаки були Іштван Секеч, Сергій Звенигородський та Валерій Поркуян.

Після вильоту одеситів до першої ліги перейшов до донецького «Шахтаря». Але у 1970 році «Шахтар» залишив клас найсильніших. Віктор Прокопенко забив 4 голи у 19 матчах. Наступний, 1971 рік став найрезультативнішим у кар'єрі нападника — він забив 10 мячів у 25 іграх чемпіонату і донеччани, зайнявши 2-ге місце, вийшли до вищої ліги. Потім 2 неповних сезони провів у херсонському «Локомотиві» і повернувся до Одеси завершувати ігрову кар'єру. Травма меніска примусила його припинити грати.

Тренер

Тренерську кар'єру почав у 1977 році, коли увійшов до штабу «Чорноморця». Він був одним з перших випускників московської Вищої школи тренерів, яка відкрилася у столиці СРСР у середині 70-х. У 1982 році очолив команду і «Чорноморець» досяг добрих результатів, коли одесити посіле 4-е місце у вищій лізі чемпіонату СРСР. Ключовими футболістами були Володимир Роменський на воротах, Володимир Плоскина в обороні та Віктор Пасулько у середині поля. У нападі грали Іван Шарій, Віктор Сахно та Ігор Бєланов — майбутній гравець «Динамо» (Київ) і найкращий футболіст Європи 1986 — володар «Золотого м'яча». Того сезону одисити по два рази перемогли київське «Динамо» та московський «Спартак» і мали шанси здобути навіть «бронзу». Згодом наставник працював у волгоградському «Роторі», якого Прокопенко за 2 роки вивів з першої ліги до вищої. Після повернення до Одеси «Чорноморець» під керівництвом Віктора Прокопенка двічі здобував володарями Кубок України — у 1992 і 1994 роках та ставав бронзовим призером у 1993 і 1994 роках.

Увійшов до історії як перший наставник національної збірної України. Очолював команду у перших 3 іграх: проти Угорщини (двічі) та США.

У Росії працював у волгоградському «Роторі» (1987-88 і 1994-99) і московському «Динамо» (2002—2003).

З волгоградським клубом вигравав «срібло» чемпіонату Росії 1997 року і «бронзу» — 1996 роки. Фіналіст Кубка Росії 1995 року. Найкращий тренер Росії 1997 року.

Восени 1999 року очолив донецький «Шахтар», разом з яким ставав віце-чемпіоном України 2000 і 2001 років. Після свого повернення в донецьку команду як спортивний директор з «Шахтарем» в 2004 році виграв Кубок України.

З березня 2006-го був Народним депутатом України 5-го скликання. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня і державною премією «Визнання».

Помер 18 серпня 2007 в Одесі.

Титули та досягнення

Тренерські

• Кубок України: 1992, 1994 і 2001.

Посилання

• Статистики кар'єри на klisf.info
• Ігри збірної України на чолі з Віктором Прокопенком
• Часопис «Футбол» — 2007. — 20-22 серпня(рос.)