Прокопій Кесарійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прокопій Кесарійський - грец. Προκόπιος, лат. Procopius - (500 — помер після 562) — видатний візантійський пізньоантичний історик.

Народився у Кесарії Палестинській в аристократичній родині. Прокопій Кесарійський, будучи з 527 року радником полководця Велізарія, брав участь у походах проти персів, вандалів і остготів. Автор «Історії війн Юстиніана» (8 книг, завершена в 553), «Про будови» (553—555); опис будівництва при імператорі Юстиніані (482 або 483—565) та «Таємної історії» (близько 550; памфлет проти Юстиніана і Федори).

Твори Прокопія Кесарійського — важливе джерело з внутрішнішньої і зовнішнішньополітичної історії Візантії й сусідніх держав кінця 5-6 століття, містять цінні відомості про східних і південних слов'ян та гунно-тюркські племена, суспільний устрій, господарство, організацію війська, побут тощо, подають історію їх вторгнення на Балкани.

[ред.] Зовнішні посилання

on-line Энциклопедия Брокгауза и Эфрона

[ред.] Бібліографія

J. Haury (Hg.): Procopii Caesariensis Opera omnia, 4 Bde., Leipzig 1905–1913. Нове виправлене і доповнене видання: G. Wirth (Hg.), ibid. - Leipzig 1962–1964.
Procopius. Buildings, History of the Wars, and Secret History, Ed. H. B. Dewing and G. Downey, Loeb Classical Library, 7 Vol., Cambridge/MA 1914–40. (грецькі тексти з англійським перекладом)