Пролежень
| Пролежень |
|
| МКХ-10 | 89 |
|---|---|
| МКХ-9 | 707.0 |
Пролежень — змертвіння м'яких тканин на місцях, що містяться між виступаючими частинами скелета та поверхнею постілі в ослаблених та тяжкохворих, що тривалий час перебувають у нерухомому положенні. Частіше за все він утворюється на крижах, сідницях, п'ятках, лопатках, а також при неправильно й туго накладених циркулярних гіпсових пов'язках.
Зміст |
Причини виникнення[ред.]
- Обмеження рухливості пацієнта;
- Неправильний догляд за хворим;
- Занадто велика або мала вага пацієнта;
- Сухість шкіри;
- Нетримання сечі або калу;
- Захворювання, що призводять до порушення трофіки (живлення) тканин;
- Анемія.
Основні причини локалізації пролежнів це тиск та час. Якщо зовнішній тиск на протязі тривалого часу (>двох годин) буде вищим, аніж тиск всередині капілярів, то утворення пролежня практично неминуче.
Симптоми, перебіг[ред.]
На обмеженій ділянці шкіри з'являється більш-менш різке збліднення з синюшним відтінком, злущення поверхневих шарів епітелію. Поверхневі шари шкіри відторгуються, утворюються невеликі, поверхневі виразки, які стають з часом глибокими. Некроз охоплює все більші ділянки, до цього приєднується місцева інфекція, розвиваються явища інтоксикації.
Класифікація[ред.]
Для характеристики пролежнів використовують міжнародну класифікацію, згідно з якою в залежності від глибини уражених тканин визначають їхню ступінь:
- I ступінь — пролежні з глибиною ураження, яка відповідає товщині шкіри;
- II ступінь — пролежні з глибиною ураження до підшкірної клітковини;
- III ступінь — з глибиною ураження до глибокої фасції;
- IV ступінь — з глибиною ураження до кістки;
- V ступінь — закриті пролежні з анатомічною глибиною ураження до фасції або кістки.
Лікування[ред.]
Ретельний догляд за хворим. На ліжку не повинно бути складок та нерівностей, а у матраці жмутиків. Необхідно використовувати протипролежневий матрац. Щоденні обтирання камфорним спиртом або одеколоном наполовину з водою тих місць, які зазнають тиск. Хворого слід кожні 2 години перевертати, призначають ванни, мазеві пов'язки, загальноукріплююче лікування.
Джерела[ред.]
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.
