Пролежень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пролежень
Nekrose dekubitus01.jpg
МКХ-10 L89
МКХ-9 707.0

Пролежень — змертвіння м'яких тканин на місцях, що містяться між виступаючими частинами скелета та поверхнею постілі в ослаблених та тяжкохворих, що тривалий час перебувають у нерухомому положенні. Частіше за все він утворюється на крижах, сідницях, п'ятках, лопатках, а також при неправильно й туго накладених циркулярних гіпсових пов'язках.

Причини виникнення[ред.ред. код]

  1. Обмеження рухливості пацієнта;
  2. Неправильний догляд за хворим;
  3. Занадто велика або мала вага пацієнта;
  4. Сухість шкіри;
  5. Нетримання сечі або калу;
  6. Захворювання, що призводять до порушення трофіки (живлення) тканин;
  7. Анемія.


Основні причини локалізації пролежнів це тиск та час. Якщо зовнішній тиск протягом тривалого часу (>двох годин) буде вищим, аніж тиск всередині капілярів, то утворення пролежня практично неминуче.

Симптоми, перебіг[ред.ред. код]

На обмеженій ділянці шкіри з'являється більш-менш різке збліднення з синюшним відтінком, злущення поверхневих шарів епітелію. Поверхневі шари шкіри відторгуються, утворюються невеликі, поверхневі виразки, які стають з часом глибокими. Некроз охоплює все більші ділянки, до цього приєднується місцева інфекція, розвиваються явища інтоксикації.

Класифікація[ред.ред. код]

Для характеристики пролежнів використовують міжнародну класифікацію, згідно з якою в залежності від глибини уражених тканин визначають їхню ступінь:

  • I ступінь — пролежні з глибиною ураження, яка відповідає товщині шкіри;
  • II ступінь — пролежні з глибиною ураження до підшкірної клітковини;
  • III ступінь — з глибиною ураження до глибокої фасції;
  • IV ступінь — з глибиною ураження до кістки;
  • V ступінь — закриті пролежні з анатомічною глибиною ураження до фасції або кістки.

Лікування[ред.ред. код]

Ретельний догляд за хворим. На ліжку не повинно бути складок та нерівностей, а у матраці жмутиків. Необхідно використовувати протипролежневий матрац. Щоденні обтирання камфорним спиртом або одеколоном наполовину з водою тих місць, які зазнають тиск. Хворого слід кожні 2 години перевертати, призначають ванни, мазеві пов'язки, загальноукріплююче лікування.


Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.

Посилання[ред.ред. код]

  1. ЯК ПОЗБУТИСЯ ПРОЛЕЖНІВ?
  2. Лікування пролежнів: народні засоби
  3. Народне лікування:Лікування пролежнів
  4. Можливості сучасних мазей в лікуванні гнійних ран, пролежнів, трофічних виразок