Проліска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проліска
Проліска дволиста
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Гіацинтові (Hyacinthaceae)
Рід: Проліска (Scilla)

Проліска чи пролісок (Scilla) — рід трав'янистих рослин родини гіацинтових (Hyacinthaceae). Стебло безлисте; цибулина яйцевидна, 2—3 сантиметри у діаметрі. Листки лінійні, відходять від основи стебла. Квітки двостатеві, правильні, блакитні, сині, зрідка рожеві, білі, поодинокі або в китицях, розташовані на верхівці стебла. Плід — коробочка. Відомо близько 90 видів, поширених у помірних та тропічних областях — у Європі, Африці. В Україні відомо 4 види: найпоширеніші — проліска осіння (Scilla autumnalis) — росте в степах на Півдні України та в Криму; проліска дволиста (Scilla bifolia) і проліска поникла, або сибірська (Scilla sibirica) — в лісах і на узліссях. Серед пролісок є декоративні види. Вирощують проліски для озеленення (на газонах, клумбах), на зрізування (маленькі букети) та для вигонки (у теплицях).

Найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті. Вони легко розселяються самосівом і вегетативно, тому в цих умовах не потрібно особливо турбуватися про їх розмноження.

Всі види проліски — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини проліски дволистої. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлювальні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.