Прометей (супутник)
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | жовтень 1980 |
| Відкривач(і) | Стюарт Коллінз, КА «Вояджер-1» |
| Планета | Сатурн |
| Номер | XVI |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Велика піввісь | 139 380 ± 10 км |
| Перицентр | 139 073±10 км |
| Апоцентр | 139 687±10 км[2] |
| Орбітальний період | 0,612990038 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0022 |
| Нахил орбіти | 0,008 ± 0,004° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | 119×87×61 км[3] |
| Середній радіус | 43 ± 2 км[3] |
| Площа поверхні | ~23 000 км² |
| Об'єм | ~340 000 км³ |
| Маса | 1,566 ± 0,019 ×1017 кг[1] |
| Густина | 0,47 ± 0,07 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | ~0,003 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,019 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | 0,612990038 діб |
| Нахил осі обертання | 0° |
| Альбедо | 0,6 |
| Температура поверхні | ~74 К |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/1980 S 27, S/1995 S 2, S/1995 S 7, Сатурн XVI | |
Прометей (лат. Prometheus, грец. Προμηθέας) — п'ятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарату «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Стюартом Коллінзом і отримав тимчасове позначення S/1980 S 27[4]. У 1985 році супутник отримав офіційну назву Прометей[5]. Його також позначають Сатурн XVI[6]. У 1995 році було виявлено супутники S/1995 S 2 і S/1995 S 7, але потім виявилось, що це один і той же супутник — Прометей.
У грецькій міфології Прометей — титан, брат Атласа і Епіметея, двоюрідний брат Зевса, який викрав вогонь з Олімпу і подарував його людям.
Прометей знаходиться біля внутрішнього краю кільця F. Він є «супутником-пастухом» (shepherd satellite) цього кільця. Прометей відповідає за аномалії в розподілі частинок кільця.
Прометей — невеликий дуже витягнутий супутник з розмірами 148×100×68 кілометрів, має багато гірських хребтів і западин, багато кратерів діаметром більше 20 кілометрів. Він обертається на відстані 139 353 кілометрів від Сатурна. Прометей має період обертання 0,614102 діб, нахил орбіти 0,0056° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0023. Маса супутника 3,3×1017 кг.
На фотографіях, зроблених КА «Кассіні» 29 жовтня 2004 року, чітко видно шлейф, який тягнеться від кільця F до Прометея. Щоправда, фізика даної взаємодії поки до кінця не з'ясована. Проте, експерти NASA вважають, що основний внесок у перетягування частинок роблять гравітаційні сили.
У Сонячній системі є також астероїд 1809 Прометей.
Посилання[ред.]
- ↑ а б Spitale, J. N.; et al.' The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations // The Astronomical Journal. — Т. 132. — (2006) С. 692.
- ↑ Перицентр
і апоцентр 
обчислені за формулами 
, 
, де 
— довжина великої півосі орбіти, 
— ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів. - ↑ а б Porco, C. C.; et al.' Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites // Bulletin of the American Astronomical Society. — Т. 37. — (2006) С. 768.
- ↑ Циркуляр МАС №3532
- ↑ Циркуляр МАС №4157
- ↑ Робоча група з номенклатури планет — Назви і відкривачі планет і супутників
і апоцентр 
обчислені за формулами 
, 
, де 
— довжина великої півосі орбіти, 
— Корисні посиланняи[ред.]
- Циркуляр МАС №3532: Нові супутники Сатурна(англ.)
- Циркуляр МАС №4157: Назви нових супутників Сатурна і Плутона(англ.)
- The Planetary Society: Prometheus(англ.)
- Прометей на сайті НАСА
Див. також[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Prometheus (moon) |
|
|||||||||||
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
