Прометеїзм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Прометеїзм (пол. Prometeizm) — політичний проект, представлений польським політичним діячем Юзефом Пілсудським, пізніше став главою Другої Польської республіки. Його метою було ослаблення й розчленовування Російській імперії і, згодом, Радянського Союзу за допомогою підтримки націоналістичних рухів за незалежність основних неросійських народів, що жили в межах Росії і СРСР. Прометеїзм був комплементарним проектом ідеї федерації «міжмор'я» (пол. Międzymorze).

Історія[ред.ред. код]

Після краху Речі Посполитої у 1795 р., коли вона була поділена між Росією, Австрією та Прусією поляки пережили велике потрясіння, але й одночасно великий духовно-патріотичний підйом, що особливо проявився в еміграції у Франції. У цей період прометеїзм став ідеєю бунту проти іноземних поневолювачів. Польща, як титан Прометей, повстала проти поневолювачів і закликала до національно-визвольної боротьби народи, які перебували під гнітом Російської імперії. У польській політичній думці вперше ідеї Прометеїзму прозвучали у книзі Юзефа Павліковського, виданій у 1800 р. Саме він як ідеолог повстання під проводом Т. Костюшка 1794 р., висунув ідею, що одним зі шляхів відродження незалежної Польщі було б пробудження відцентрових тенденцій народів царської Росії, а передусім козацтва й України.

У 1926 р. в Парижі була заснована організація «Прометей» («Прометей»), до складу якої увійшли представники Азербайджану, Донських козаків, Грузії Ідель-Уралу, Іжорії, Карелії, Комі, Криму, Кубані , Північного Кавказу, Туркестану і України. На цей рух працювали Східний інститут у Варшаві (pl:Instytut Wschodni w Warszawie) і Науково-дослідний інститут Східної Європи у Вільно.

Джерела[ред.ред. код]

Коротка історія польського прометеїзму була опублікована в лютому 1940 р. Едмундом Харашкевічем (Edmund Charaszkiewicz), офіцером польської військової розвідки, в обов'язки якого з 1927 р. до початку Другої світової війни входила координація прометеївської програми. Харашкевич працював у Парижі, куди він втік після захоплення Польщі нацистською Німеччиною і Радянським Союзом.

Творцем і душею концепції, писав Харашкевич, був маршал Пілсудський, який в меморандумі від 1904 р. до японського уряду вказував на необхідність використовувати в боротьбі з Росією численні неросійські народи на берегах Балтійського Чорного та Каспійського морів, і звертав увагу на польську націю, яка завдяки своїй історії, любові до свободи і безкомпромісності стосовно трьох поділів Польщі імперіями, без сумніву займе лідируюче положення і допоможе звільненню інших пригноблених Росією народів.

Див. також[ред.ред. код]

Бібліографія та посилання[ред.ред. код]

  • Bączkowski W. Prometeizm polski a idea sł owiań ska // Bą czkowski W. Grunwald czy Pi ł awce? / W. Bą czkowski. -Warszawa : Wydawnictwo «Myś li Polskiej», 1938. — S. 77.
  • Miedziń ski B. Polityka wschodnia Pi ł sudskiego / B. Miedziń ski // Zeszyty Historyczne. — Paryż , 1975. — Z. 31. — S. 9.
  • Лисяк-Рудницький І. Козацький проект Міхала Чайковського під час Кримської війни: аналіз ідей / І. Лисяк-Рудницький [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://

www.ukrhistory.narod.ru/texts/rudnycki-2.htm.

  • Timothy Snyder, Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine, Yale University Press, 2005, ISBN 0-300-10670-X, (s.41, s.42, s.43)
  • Richard Woytak, "The Promethean Movement in Interwar Poland, " East European Quarterly, vol. XVIII, no. 3 (September 1984), ss. 273-78. Woytak cytuje obszernie Edmunda Charaszkiewicza, «kluczową postać i eksperta ruchu prometejskiego w kołach II Oddziału Sztabu Głównego WP
  • Maj I.P., Działalność Instytutu Wschodniego w Warszawie 1926–1939, Warszawa 2007.
  • Sergiusz Mikulicz, Prometeizm w polityce II Rzeczypospolitej, Warszawa, Książka i Wiedza, 1971.
  • Володимир Комар. Ідеї месіанства «Великої еміграції» в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст. // Схід (журнал), № 6(113) 2011.