Промисловий пил гірничих підприємств

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
US Navy 030612-N-2517J-001 An Equipment Operator assigned to Naval Mobile Construction Battalion One Three Three (NMCB-133) works to build a protective barrier.jpg
US Navy 090330-N-8547M-020 A Seabee assigned to Naval Mobile Construction Battalion (NMCB) 5 uses an up-armored front-end loader to fill a HESCO barrier.jpg

Промисловим пилом називаються дисперсні системи виробничого походження, що складаються з твердих частинок крупністю не більше 0,5 мм і створюють у повітрі стійку завись.

Джерела пилу у гірництві[ред.ред. код]

Джерелом утворення промислового пилу у гірництві - при видобуванні і збагачуванні корисних копалин - є найдрібніші мінеральні частинки, що містяться у корисній копалині, а також утворюються при її дробленні і сухому подрібнення|подрібненні. Пил потрапляє у повітря промислових приміщень при роботі механічного обладнання. Його характеристики залежать від властивостей перероблюваної сировини, її вологості, герметичності захисних кожухів обладнання і наявності надлишкового тиску під цими кожухами. Особливо сильне пилоутворення відбувається при дробленні і сухому подрібненні (зокрема при відбиванні корисної копалини у вибої), грохоченні, пневматичному збагаченні, сухій магнітній сепарації, електросепарації, транспортуванні сухих продуктів по жолобах і трубах, у пунктах перевантаження сухих продуктів, при роботі сушильних апаратів і т.д. Вміст пилу у повітрі характеризується масовою кількістю пилу в одиниці об’єму і виражається у мг/м3.

Характеристики пилу[ред.ред. код]

Класифікація[ред.ред. код]

Залежно від розміру твердих частинок розрізняють такі категорії пилу:

  • – крупний пил з частинками розміром від 100 до 500 мкм легко осаджується під дією сили ваги і майже не міститься у повітрі робочих приміщень збагачувальних фабрик;
  • – дрібний пил з частинками розміром від 10 до 100 мкм створює у повітрі стійку завись, при очищенні повітря вловлюється у відцент-рових апаратах, рукавних фільтрах і мокрих пиловловлювачах;
  • – тонкий пил з частинками розміром від 0,1 до 10 мкм під дією сили ваги осаджується дуже повільно, у повітрі створює стійку за-вись, вловлюється у фільтрах і мокрих пиловловлювачах;
  • – дуже тонкий пил з частинками розміром менш 0,1 мкм під дією сили ваги не осаджується, вловлюється у електрофільтрах і частково у мокрих пиловловлювачах.

Дисперсність пилу[ред.ред. код]

Дисперсність рудникового пилу – основна фізико-хімічна та гігієнічна характеристика рудникового пилу.

Для відображення дисперсності рудникового пилу застосовують:

  • пилову формулу – дисперсний склад пилу у відсотках, поданий у вигляді таблиці;
  • диференційні криві розподілу – залежність відносного вмісту частинок пилу, який припадає на 1 мкм, від самого розміру;
  • інтегральні (кумулятивні, сумарні) криві – показують яка частка частинок пилу має радіус більший або менший заданого;
  • математичні залежності розподілу частинок пилу за розмірами:
    • формула Роллера для промислового пилу
      G(r) = a•r0,5•exp (-S/r)
      де G(r) – функція масового розподілу; r – радіус частинок пилу; S і а – коефіцієнти;
    • формула Розина-Рамлера для грубодисперсного пилу:
      G(r) = exp (-а•rS);
    • формула Вейбула:
      G(d) = λ•m•dm-1•exp (-λ •dm)
      де λ і m – параметри масштабу і форми; d – розмір частинки.

Дисперсність рудникового пилу коливається в широких межах і залежить від властивостей корисної копалини та вмісних порід, механізму подрібнення, швидкості вентиляційного струменя, який підтримує пил у зваженому стані, розташування джерела пилоутворення тощо.

Дія пилу[ред.ред. код]

Промисловий пил руйнує обладнання, знижує якість продукції, викликає професійні захворювання, погіршує санітарно-гігієнічні умови праці, утворює вибухонебезпечне і пожежонебезпечне середовище. Відповідними держстандартами встановлені певні ГДК пилу на робочих місцях. Наприклад, для магнезиту – 10 мг/м3, вапняку 6 мг/м3; азбесту, азбоцементу – 6 мг/м3; тальку, слюди, мусковіту – 4 мг/м3; цементу, олівіну, апатиту, фосфориту – 6 мг/м3. Багато видів пилу – вугільний, сірчаний, а також (в інших галузях промисловості) алюмінієвий, магнієвий, ацетатцелюлозний, борошняний, цукровий, та ін. – при відповідних концентраціях і при наявності джерела тепла займаються і вибухають. Вибухонебезпечність пилу залежить від характеру твердої речовини і крупності пилу, від концентрації пилу у повітрі, наявності вільного кисню, горючих газів та інших факторів. Найбільш вибухоне-безпечним є сухий малозольний вугільний пил крупністю 70 – 100 мкм з високим виходом летких при вмісті пилу у повітрі 30 – 2000 г/м3. Вологий і високозольний (більше 60 %) вугільний пил вибухобезпечний.

Вплив пилу на здоров’я людей залежить від його дисперсності, фізико-хімічних властивостей і характеру дії на організм. За фізико-хімічними властивостями пил розділяють на токсичний і нейтраль-ний. До першої групи відносять пил свинцевих, ртутних, миш’якових, радіоактивних та деяких інших руд. Цей пил має загальнотоксичну дію і при попаданні в організм руйнує його. При вдиханні повітря, забрудненого нейтральним пилом, він проникає у слизові тканини дихальних шляхів і викликає важкі хронічні захворювання: кварцовий пил – силікоз, вугільний – антракоз, азбестовий – азбестоз.

Заходи по зниженню пилоутворення[ред.ред. код]

Зниження пилоутворення може бути досягнуто в результаті здійснення комплексу таких заходів:

  • – попереднє знепилення корисних копалин;
  • – усунення великих перепадів при транспортуванні корисних копалин;
  • – зволоження корисних копалин у допустимих межах;
  • – локалізація місць утворення пилу і відсмоктування з цих місць повітря;
  • – усунення місць підвищеного пилоутворення, а при їх наявності – ретельна ізоляція.

Знепиленням називається процес видалення пилу з корисної ко-палини або продуктів збагачення. Процес знепилення базується на класифікації, тому що при цьому з продукту виділяється клас визна-ченої крупності, звичайно клас 0 – 0,5 мм.

Застосування знепилення обумовлене тим, що при збагаченні деяких корисних копалин пил знижує ефективність розділення, тому що рівномірно розподіляється між концентратом і відходами. Особливо небезпечним з точки зору пилоутворення є пневматичне збага-чення. Використання знепилення дозволяє зменшити навантаження на збагачувальні і зневоднюючі машини і підвищити якість продуктів збагачення. Знепилення здійснюється або сухим способом – знепиленням, або мокрим – знешламленням.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]