Пронкевич Олександр Вікторович
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (вересень 2016) |
Олекса́ндр Ві́кторович Пронке́вич (23 лютого 1963, Мурманськ, Росія) — дослідник іспанської літератури в Україні.
Доктор філологічних наук, директор Інституту філології Чорноморського державного університету імені Петра Могили, викладач «Києво-Могилянської Академії», іспаніст, літературний критик. Закінчив факультет іспанської мови Київського національного лінгвістичного університету.
У 2003—2004 році за Програмою академічних обмінів імені сенатора Фулбрайта студіював іспанську літературу в Університеті штату Вісконсін-Медісон.
Одразу після повернення до України розпочався «іспанський» період, Олександр Вікторович щороку буває в цій країні, а 2005 р. був стипендіатом іспанського уряду і здійснював своє дослідження в Університеті Країни Басків-Віторія-Гастейс. 2011 року науковець був у США, де чотири місяці викладав іспанську літературу в університеті Монтклер (штат Нью-Джерсі).
Член Міжнародної асоціації іспаністів. Доктор наук з іспаномовних літератур.
Нагороджений медаллю Петра Могили Національного університету «Києво-Могилянська академія» за внесок у розбудову української освіти.
2013 року нагороджений званням «Почесний містянин року» в номінації «Наука і вища школа»[1].
Літературно-критичний доробок[ред. | ред. код]
Олександр Пронкевич один з найкращих дослідників іспанської літератури в Україні. «Для мене іспаністика — проект відкритий, але не тільки на Захід (під Заходом я розумію Іспанію-Європу-Латинську Америку-США), а й на схід (Росія). Це глобальний дискурс, один із найпотужніших у теоретичному плані».
Про все це йшлося в Києво-Могилянській академії наприкінці травня під час презентації книжки «Нація — нарація в іспанській літературі доби модернізму», яка з'явилася друком у видавництві «Педагогічна преса» наприкінці 2007 року. Книжка є результатом довгих розмислів над природою символічного іспанського простору, представленого в культурі і транспонованого у світі; з іншого боку, книжка є результатом націологічних компаративних студій, адже сама назва — «нація-нарація» — відсилає читача до згадування досліджень Бгабги.[2]
Олександр Вікторович присвятив багато часу дослідженню творчості Міґе́ля де Серва́нтеса Сааве́дри.
Дослідник зазначає що дискурси кіхотизму різняться в Україні, Польщі й Росії. Якщо в нас Дон Кіхот часто постає в романтичному ключі: Дон Кіхот — людина, віддана божевільним ідеалам революції (М.Хвильовий, Ю.Яновський, М.Куліш); якщо українські шістдесятники, на думку дослідника, — також донкіхоти, які постали зі списом слова проти вітряків безглуздої антилюдяної тоталітарної радянської дійсності, то в Росії рецепція Дон Кіхота розігрується в інакших, імперіалістських і неоімперіалістських кодах.
Образ Дон Кіхота постає такою собі матрицею, яка дивним чином переходить із культури в культуру, що знаходить своє застосування в різних культурно-світоглядних проектах, незважаючи на національні особливості. Людина нової доби дивиться у дзеркало і в якийсь момент бачить там Дон Кіхота.[3]
Критичні статті[ред. | ред. код]
Олександр Пронкевич є автором низки критичних статей та рецензій. У рецензії «Роздуми про Дон Кіхота» — перша філософська книга Х. Ортеги-і-Гасета іспаніст розглядає творчість Гасета з точки зору тлумачення автором проблеми іспанської національної ідентичності, або ж рецепція сучасного суспільства метрів світової літератури.[4]
Також науковця цікавить проблема перекладу класиків світової літератури і пов'язане з нею питання сприйняття перекладеного тексту.[5]
Позалітературна діяльність[ред. | ред. код]
Окрім питань літератури Олександра Пронкевича хвилює питання сучасної освіти, не тільки шкільної але і університетської. 2012 року вийшло інтерв'ю Олександра Пронкевича і Шалагінова Бориса Борисовича про стан шкільної освіти в Україні, особливу увагу було зосереджено на вивченні світової літератури [6]. Цього ж року науковець провів курс лекцій у форматі питання-відповідь на тему «Двадцять слайдів про смерть освіти»[7]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Зарубіжна література ХІХ століття [Текст]: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. В. Пронкевич. — 4.вид., перероб. і доп. — К. : Зодіак-ЕКО, 2004. — 527 с.
- Нація-нарація в іспанській літературі доби модернізму [Текст]: монографія / О. В. Пронкевич. — К. : Педагогічна преса, 2007. — 256 с.
- «Дон Кіхот»: роман — міф — товар". — К.: НаУКМА; Аграр Медіа Груп, 2012. — 197 с.
- Дон Кіхот націотворення // Українська мова і література у середніх школах, гімназіях та колегіумах. — 2006. — № 3. — С. 73-88.
- Роздуми над «Кіхотом» Х.Ортеги-і-Гассета: іспанська національна ідентичність як контактна зона // Наукові праці МДГУ ім. Петра Могили. — № 46. — 2006. — С. 43-48.
- Українська національна ідентичність у дзеркалі іспанської культури // Магістеріум. Випуск 29. Літературознавчі студії. — К.: Видавничий дім «Києво- Могилянська академія», 2007. — С. 70-75.
- Лицарсько-містичний ідеал у «Житії Дон Кіхота і Санчо» М. де Унамуно // Наукові записки. Том 72. Філологічні науки. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». — 2007. — С. 60-67.
- Уроки Іспанії і європейський вибір України // Агора. Україна в європейському контексті. Випуск 5. — К.: Стилос, 2007. — С. 10-18.
- Державницька меланхолія і риторика історичної вітальності («Безхребетна Іспанія» Х. Ортеги-і-Гасета) // Європейська меланхолія. Дискурс українського окциденталізму / За ред. Т. І. Гундорової. — К.: ВД «Стилос», 2008. — С. 45-62.
- Ucrania quijotesca // Nueva revista de política, cultura y arte. — № 118. — Junio — septiembre, 2008. — P. 165—170.
- Перехресні дороги російського і українського донкіхотства // Агора. Україна і Росія: політичні, економічні і культурні аспекти взаємодії. Випуск 8. — К.: Стилос, 2009. — С.126-133.
- Дон Кіхот і чайка при битій дорозі: євразійська візія України Юрія Шереха // Ідентичність і пам'ять у пострадянській Україні: Монографія. К.: Дух і літера, 2009. — С. 215—231.