Пророк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Проро́к (біблійне грец. προφήτης) — людина, що сповіщає (проголошує) людям слова Бога. Пророк відчуває всередині себе голос, що закликає його до діяльності. Біблійні пророки бачили розвиток людства на багато тисяч років уперед та говорили від імені Бога про Бога.
Під словом «пророк» розуміють, по-перше, людину яка передбачає майбутнє, по-друге людину, яка завіщає слово повчання, напучування і потішення через натхнення Святим Духом.
Пророки, праця і слова яких відомі із Святого Письма, — це Єнох, Ной, Авраам, Мойсей, Аарон, Маріям, Дебора, Самуїл, Давид, Соломон, Даниїл, Ілля, великі і малі пророки (Єзекіїль, Ісая, Єремія, Михей та інші ) — автори пророчих книг та ін. Святе Письмо свідчить про те, що через пророків говорив Святий Дух, і що книги, написані ними, створені через натхнення Духа Божого, «бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим».
«Пророк бачить те, чого інші не добачають. Пророк передбачає майбутнє. Але передусім пророк розмовляє з Богом і виголошує його істиним перед лицем народу». Євген Сверстюк.
[ред.] Лжепророк
У Святому Письмі згадується і про лжепророків, які, не будучи призваними і посланими Богом, пророкують за своїм вимислом на шкоду ближнім, зводячи їх з праведної дороги. Такі пророки описані в Старому і Новому заповітах.
[ред.] Див. також:
| Православні лики святості |
| Апостол | Безсрібник | Благовірний | Блаженний | Великомученик | Сповідник | Мученик | Патріарх (старозавітній) | Праведник | Праотець | Преподобномученик | Преподобний | Преподобносповідник | Пророк | Рівноапостольний | Святитель | Священномученик | Стовпник | Страстотерпець | Чудотворець | Юродивий |
