Пророк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біблійні пророки, Нюрнберзька хроніка 15 століття

Проро́к (біблійне грец. προφήτης) — людина, що пророкує (проголошує, переказує, сповіщає) людям слова Господа Бога.

Пророк відчуває всередині себе голос, що закликає його до діяльності. Біблійні пророки бачили розвиток людства на багато тисяч років уперед та говорили від імені Бога про Бога.

Під словом «пророк» розуміють, по-перше, людину яка передбачає майбутнє, по-друге людину, яка сповіщає слово повчання, напучування і втішення через натхнення Святим Духом.

Пророки, праця і слова яких відомі із Святого Письма, — це Єнох, Ной, Авраам, Мойсей, Аарон, Маріям, Дебора, Самуїл, Давид, Соломон, Даниїл, Ілля, великі і малі пророки (Єзекіїль, Ісая, Єремія, Михей та інші) — автори пророчих книг та ін. Святе Письмо свідчить про те, що через пророків говорив Святий Дух, і що книги, написані ними, створені через натхнення Духа Божого, «бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а сповіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим».

« «Пророк бачить те, чого інші не добачають. Пророк передбачає майбутнє. Але передусім пророк розмовляє з Богом і виголошує його істиним перед лицем народу».

Євген Сверстюк

 »

Лжепророк[ред.ред. код]

У Святому Письмі згадується і про лжепророків, які, не будучи призваними і посланими Богом, пророкують за своїми вигадками на шкоду ближнім, зводячи їх з праведної дороги. Такі пророки описані в Старому і Новому заповітах.

Див. також[ред.ред. код]


Свиток Це незавершена стаття з біблеїстики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Професія Це незавершена стаття про професію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.