Простий протокол доступу до каталогів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прости́й Протоко́л До́ступу до Катало́гів (англ. Lightweight Directory Access Protocol, LDAP) — мережевий протокол для надсилання запитів та модифікації даних через TCP/IP.

[ред.] Короткий опис

Як правило, каталог LDAP реалізується у відповідності з моделлю X.500: він складається із дерева записів, кожне із котрий складається із множини іменованих атрибутів із значеннями. Деякі із служб підримують складнішу модель «ліс», але, більшість, мають лише один початковий запис.

В залежності від обраної моделі, LDAP каталог часто віддзеркалює різноманітні політичні, географічні, та (або) орагнізаційні границі. Встановлені LDAP системи схиляються до використання доменних імен (DNS) для структурування найвищих рівнів ієрархії. На нижчих рівнях в каталозі можуть бути записи, які відповідають людям, організаційним підрозділам, принтерам, документам, групам людей, або будь чому іншому, що представляє даний запис, або множина записів в каталозі.

Остання версія протоколу — LDAPv3. Стандарт LDAPv3 визначено в низці документів IETF, як описано в RFC 4510.

[ред.] Історія виникнення

Телекомунікаційні компанії впровадили концепцію служби каталогів до інформаційних технологій та комп'ютерних мереж так як вони розуміли, на підставі свого 70-річного досвіду роботи з телефонними каталогами. Це вилилося у специфікації X.500 (набору протоколів розробленого ITU у 1980 роках). X.500 служби каталогів були доступні через X.500 протокол доступу до каталогів(англ. Directory Access Protocol – DAP) який використовував Open Systems Interconnection (OSI) стек протоколів. Розробка LDAP мала на меті полегшити доступ до X.500 служби каталогів через більш простий стек протоколів TCP/IP.

[ред.] Джерела інформації

• Lightweight Directory Access Protocol — сторінка на англомовній вікіпедії.

Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.