Протистояння Борг-Макінрой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Протистояння Борг-Макінрой - протистояння між двом тенісистами - шведом Бйорном Боргом та американцем Джоном Макінроєм.[1] Вони мали абсолютно різні стилі гри та поведінки: Борг був відомий за свою спокійність на корті, а Макінрой завжди мав різкий та вибуховий характер. Їхнє протистояння, яке тривало 14 матчів і закінчилось у нічию 7-7,[2] називають у пресі та тенісній літературі "Вогонь і Лід".[3]

Вони провели один із найвизначніших матчів в історії гри у фіналі Вімблдону 1980. Макінрой тоді вперше вийшов у фінал Вімблдону, а Борг був чотириразовим діючим чемпіоном. На тай-брейку четвертого сету, який тривав 20 хвилин, Макінрой відіграв 5 матчболів (всього 7 за сет) та зрештою виграв його із рахунком 18-16. Втім, у 5 сеті він так і не зміг зробити брейк, і Борг виграв останню партію із рахунком 8-6. Макінрой взяв реванш у фіналі тогорічного US Open, який він виграв у 5 сетах.

У 1981 році Макінрой і Борг знову розіграли фінал Вімблдону. Цього разу переміг американець, зупинивши таким чином рекордну 41-матчеву виграшну серію Борга на цьому турнірі. На US Open того року знову виграв Макінрой у чотирьох сетах. Невдовзі після того Борг завершив кар'єру, так і не вигравши US Open, хоча чотири рази виходив у фінал.

Остання зустріч між гравцями відбулася на виставковому турнірі у Токіо. Борг переміг 6–4, 2–6, 6–2.

Статистика[ред.ред. код]

Борг-Макінрой (7–7)[ред.ред. код]

Легенда
Великий шолом
Підсумковий
Кубок Девіса
Світовий Тур ATP
No. Рік Турнір Покриття Раунд Переможець Рахунок
1 1978 Швеція Стокгольм хард ПФ Макінрой 6–3, 6–4
2 1979 США Річмонд килим ПФ Борг 4–6, 7–6(10–8), 6–3
3 1979 США Новий Орлеан килим ПФ Макінрой 5–7, 6–1, 7–6(8–6)
4 1979 Нідерланди Роттердам килим Ф Борг 6–4, 6–2
5 1979 США Даллас килим Ф Макінрой 7–5, 4–6, 6–2, 7–6(7–5)
6 1979 Канада Мастерс Канада хард Ф Борг 6–3, 6–3
7 1980 США Підсумковий (1979) килим ПФ Борг 6–7(5–7), 6–3, 7–6(7–1)
8 1980 Велика Британія Вімблдон трава Ф Борг 1–6, 7–5, 6–3, 6–7(16–18), 8–6
9 1980 США US Open хард Ф Макінрой 7–6(7–4), 6–1, 6–7(5–7), 5–7, 6–4
10 1980 Швеція Стокгольм килим Ф Борг 6–3, 6–4
11 1981 США Підсумковий (1980) килим ГР Борг 6–4, 6–7(3–7), 7–6(7–2)
12 1981 Італія Мілан килим Ф Макінрой 7–6(7–2), 6–4
13 1981 Велика Британія Вімблдон трава Ф Макінрой 4–6, 7–6(7–1), 7–6(7–4), 6–4
14 1981 США US Open хард Ф Макінрой 4–6, 6–2, 6–4, 6–3

Резюме протистояння[ред.ред. код]

  • На харді: Макінрой, 3–1
  • На траві: Нічия, 1–1
  • На килимі: Борг, 5–3
  • Матчі на ТВШ: Макінрой, 3–1
  • Фінали ТВШ: Макінрой, 3–1
  • Матчі на Підсумковому турнірі: Борг, 2–0
  • Всього фіналів: Макінрой, 5–4

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Ten great tennis rivalries». The Independent. July 8, 2008. Процитовано 2010-12-08. «Time span: '78–81 (14 matches) Head to head: McEnroe 7 Borg 7 Grand Slam finals: Four; McEnroe won three Wimbledon: Two finals, 1980, 1981; one each Relatively speaking, this pair didn't play too many times. But the fireworks when they did meet produced some of the most memorable occasions, with two ass-kicking Wimbledon finals as part of that. It was Ice Man v Crazy Guy. The quiet Swede with liquid nitrogen in his veins against the hot-head big mouth who told us "You cannot be serious," and made a catchphrase out of saying "Are you kidding?" to umpires. Wimbledon, 1980, fourth set, that tie-break. Fifth set, 8–6. Instant classic. Rivals supreme.» 
  2. ATP Tour. «Borg-McEnroe Rivalry». Процитовано 2009-06-18. 
  3. Phillips, B.J.; Banta, Ken (1981-07-13). «Sport: Fire and Ice at Wimbledon». Time. Процитовано 2010-04-26. 

Посилання[ред.ред. код]