Протисудомні препарати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Протисудо́мні препара́ти (також антиконвульса́нти, від лат. convulsio — судоми) — фармацевтичні препарати протисудомної дії, що використовують для лікування епілепсії, купіровання м'язових судом різноманітного походження (наприклад, при інтоксикаціях або правце).

Карбамазепін

Карбамазепін — протисудомний препарат, найрозповсюдженіший серед усіх, що застосовують при лікуванні невралгії. Препарат ефективний серед більшості хворих у випадках початку лікування на ранніх стадіях. Тому, якщо у хворого не відзначається полегшення болю при лікуванні карбамазепіном, у лікаря навіть може виникнути сумнів у діагнозі невралгії трійчастого нерву. Однак, згодом ефективність карбамазепіну знижується. Можливі побічні ефекти: сонливість, двоїння в очах, запаморочення та нудота.

Баклофен — м'язовий релаксант, тобто препарат, що розслаблює м'язи. Ефективність його застосування зростає при спільному призначенні з протисудомними препаратами. Його побічними ефектами можуть бути зміна свідомості, депресія та сонливість.

Фенитоін — протисудомний препарат, один з перших, який почав застосовуватися з метою лікування невралгії.

Окскарбазепин — новий протисудомний препарат, який використовується для лікування невралгії трійчастого нерву.

Вальпроати (препарати вальпроєвої кислоти) — використовують для лікування епілепсії.

Недоліки терапії[ред.ред. код]

Лікування протисудомними препаратами має суттєвий недолік — згодом їхня ефективність знижується, що вимагає підвищення дози. Однак, підвищення дозування провокує і до збільшення прояву побічних ефектів (отже, деякі препарати мають токсичність).

Посилання[ред.ред. код]