Протитанкова міна

Установка протитанкового мінного поля стройовим розрахунком. Сицилія. 1943

Наземна протитанкова міна ТМ-46. СРСР

Польська протитанкова міна MN-121, що встановлюється дистанційним методом

Італійська протитанкова міна VS-N

Українські спецпризначенці встановлюють протитанкову міну ТМ-62М в зоні проведення АТО. Березень 2015 року.

Протита́нкова мі́на (ПТМ) — інженерний боєприпас (міна), призначений для знищення або виведення з ладу танків і інших броньованих машин противника.

Характеристики та устрій

Протитанкові міни складаються із заряду вибухової речовини, детонатора (замикача), датчика цілі, підривника і корпусу (з металу, дерева, пластмас; відомі безкорпусні конструкції — з вибухової речовини підвищеної потужності. Деякі типи протитанкових мін мають пристрої (запобіжники), що забезпечують безпеку при установці, елементи невитягуваності та незнешкоджуваності, які ускладнюють зняття і знешкодження, а також самоліквідатори, що викликають вибух міни або що приводять її в безпечний стан через заданий проміжок часу.

Сучасні протитанкові міни, які знаходяться на озброєнні армій багатьох країн, частіше використовуються безкорпусні варіанти з детонаторами з пластмаси. Такі міни не виявляються індукційними міношукачами і для розвідників зазвичай не несуть небезпеки, оскільки спрацьовують при тиску на них вагою не менше ніж 180 кг.

Класифікація протитанкових мін

За способом приведення в дію:

• некеровані: вибухають від дії танку (БМП, БТР тощо), автомашини і тому подібне на детонатор (датчик цілі детонатора), а також після закінчення заданого часу;
• керовані: переводяться в бойове положення або спрацьовують по команді, переданій по радіо або дротам.

За термінами спрацьовування:

• миттєвої дії — що вибухають при взаємодії з об'єктом ураження;
• сповільненої дії (МСД) — що автоматично спрацьовують або приходять в бойове положення після закінчення заданого часу.

За конструкцією детонатору:

• контактні — спрацьовують при безпосередньому наїзді техніки на детонатор (датчик цілі);
• неконтактні — спрацьовують від дії фізичного поля цілі (магнітного, акустичного, вібраційного).

За способами установки:

• витягуванні, які можна витягати з місця установки;
• невитягуванні — що вибухають при такій спробі.

За способом спричинення шкоди:

• протигусеничні (ТМ-46, ТМ-57, ТМ-62, ПТМ-1): спрацьовують при наїзді на них гусеницею або колесом і спричиняють руйнування елементів ходової частини;
• протидніщеві (ТМ-89, ПТМ-3, ПТМ-4, FFV 028): вибухають при наїзді днищем, гусеницею або колесом і забезпечують пробиття днища, ураження екіпажу, ушкодження вузлів і агрегатів або руйнування елементів ходової частини;
• протибортові (ТМ-83, DM-12): уражають техніку шляхом руйнування бортової броні. При цьому можуть виводитися з ладу екіпаж, окремі агрегати й озброєння;
• протидахові (ПТКМ-1Р).

За типом датчика цілі:

• натискної дії;
• магнітної дії;
• теплової дії;
• похилої дії;
• сейсмічної дії;
• інфрачервоної дії.

Див. також

• Протипіхотна міна
• Морська міна
• AT2 (міна)

Джерела

• Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 311-313. — ISBN 00101-134. (рос.)

Посилання

• 1. Энциклопедия вооружения [Архівовано 25 березня 2011 у Wayback Machine.]
• Противотанковые мины [Архівовано 7 березня 2011 у Wayback Machine.]
• Противотанковые мины
• Противотанковые и противопехотные мины [Архівовано 7 квітня 2011 у Wayback Machine.]