Протокол маршрутизації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Протокол маршрутизації - мережевий протокол, який використовується маршрутизаторами для визначення можливих маршрутів прямування даних в комп'ютерній мережі. Застосування протоколу маршрутизації дозволяє уникнути ручного введення всіх допустимих маршрутів, що, у свою чергу, знижує кількість помилок, забезпечує узгодженість дій усіх маршрутизаторів в мережі і полегшує працю адміністраторів.

Протоколи маршрутизації діляться на два види, що залежать від типів алгоритмів, на яких вони засновані (або можуть бути гібридними - поєднувати обидва підходи):

  • Дистанційно-векторні протоколи, засновані на Distance Vector Algorithm (DVA);
  • Протоколи стану каналу зв'язку, засновані на Link State Algorithm (LSA).

Так само протоколи маршрутизації діляться на два види залежно від сфери застосування:

  • Міждоменна маршрутизація;
  • Внутрішньодоменна маршрутизація.

Дистанційно-векторні протоколи[ред.ред. код]

  • RIP — Routing Information Protocol;
  • IGRP — Interior Gateway Routing Protocol (ліцензійний(пропрієтарний) протокол Cisco Systems);
  • BGP — Border GateWay Protocol;
  • EIGRP — Enhanced Interior Gateway Routing Protocol (гібридний протокол — поєднує властивості дистанційно-векторних протоколів та протоколів стану каналу зв'язку; ліцензійний протокол Cisco Systems);
  • AODV

Протоколи стану каналу зв'язку[ред.ред. код]

  • IS-IS — Intermediate System to Intermediate System (стек OSI);
  • OSPF — Open Shortest Path First;
  • NLSP — NetWare Link-Services Protocol (стек Novell);
  • HSRP і CARP — протоколи резервування шлюзу у Ethernet-мережі.
  • OLSR
  • TBRPF

Протоколи міждоменної маршрутизації[ред.ред. код]

Протоколи внутрішньодоменної маршрутизації[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Комп'ютерні мережі: [навчальний посібник] / А. Г. Микитишин, М. М. Митник, П. Д. Стухляк, В. В. Пасічник. — Львів: «Магнолія 2006», 2013ю — 256 с. ISBN 978-617-574-087-3
  • Буров Є. В. Комп'ютерні мережі: підручник / Євген Вікторович Буров. — Львів: «Магнолія 2006», 2010. — 262 с. ISBN 966-8340-69-8