Протопопов Віктор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Павлович Протопопов
Protopopov.gif
Народився 22 жовтня 1880(1880-10-22)
Юрки, Полтавська область Полтавська область
Помер 29 листопада 1957(1957-11-29) (77 років)
Громадянство Союз Радянських Соціалістичних Республік
Російська імперія
Галузь наукових інтересів психіатрія
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Протопопов Віктор Павлович (* 22 жовтня 1880, Юрки — † 29 листопада 1957) — український та радянський психіатр, академік АН УРСР.

Вихованець патофізіологічної школи В. М. Бехтерєва. Заснував патофізіологічну школу в радянській психіатрії. Разробив оригінальні методи­ки дослідження вищої нервової діяльності, описав симпатико-тонічний синдром при маніакально-депресивному психозі (Тріада Протопопова). Увів у практику терапію сном, методики дезінтоксикаційної терапії, дієтотерапії. Багато зробив для післявоєнного відновлення закладів психіатрії в Україні. Автор 160 наукових робіт, у тому числі 5 монографій. Науковий напрямок — патофізіологія психозів. Під його керівництвом виконані 5 докторських і 5 кандидатських дисертацій. Нагорождений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Юрки Хорішківської волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії. У 1906 году закінчив Військово-медицинську академію, продовжив роботу на кафедрі психіатрії під керівництвом Бехтерєва. У 1909 году захистив докторську дисертацію «Про соединённо-двигательные реакции на звуковые раздражители». З 1911 по 1921 рік продовжував працювати з Бехтерєвим на посаді приват-доцента в його клінічній лабораторії. З 1921 — професор кафедри психіатрії Пермського університету. У 1923 призначений головою кафедри психіатрії Харківського медицинського інституту.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1934). У 1935 став членом Української академії наук. З 1944 — керівник кафедри психіатрії Клінічного інституту Київської спілки лікарів. Академік АН УРСР (з 1945).

Могила Віктора Протопопова

Помер 29 листопада 1957 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Тріада Протопопова[ред.ред. код]

Тріада Протопопова, також «Синдром Протопопова» — комплекс симпатико-тоничних симптомів при маніакально-депресивному психозі: тахікардія, розширені зіниці, запори.

Публікації[ред.ред. код]

  • Протопопов В. П. Соматический синдром, наблюдаемый в течение маниакально-депрессивного психоза. // Научная медицина. — 1920. — № 7. — С. 721–749.
  • Протопопов В. П. Цель и задачи, выполнению которых я посвятил свою жизнь // Протопопов В. П. Избранные труды. — Киев: АН УССР, 1961. — С. 533–536
  • «О сочинительной двигательной реакции на звуковые раздражения» (1909)
  • «Менструальные расстройства при маниакально-депрессивном психозе» (1919)
  • «Соматический синдром, наблюдаемый в течение маниакально-депрессивного психоза» (1920)
  • «Объективный метод изучения поведения человека и высших животных» (1924)
  • «Условия образования моторных навыков и их физиологическая характеристика» (1935)
  • «К вопросу об организации терапии психозов» (1935)
  • «Принципы и методы охранительной терапии»(1937)
  • «Патофизиологические особенности в деятельности центральной нервной системы при шизофрении» (1938)
  • «Патофизиологические основы рациональной терапии шизофрении» (1946)
  • «Состояние и пути дальнейшего развития на Украине учения И. П. Павлова о физиологии и патологии высшей нервной деятельности» (1950)
  • "Образование моторных навыков у животных по методу «стимул-преграда» (1950)
  • «Процессы отвлечения и обобщения (абстракции) у животных и человека» (1950)
  • «Итоги работ в области психиатрии, физиологии и патологии высшей нервной деятельности, проведённые нами за последние 20 лет» (1953)
  • «Обмен веществ при маниакально-депрессивном психозе, терапия и профилактика этого психоза» (1955)
  • «Проблема маниакально-депрессивного психоза» (1957)

Посилання[ред.ред. код]