Прохасько Тарас Богданович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Тарас Прохасько | |
 Тарас Прохасько |
|
| Дата народження: | 16 травня 1968 |
|---|---|
| Місце народження: | Івано-Франківськ, Україна |
| Рід діяльності: | Письменник |
Тара́с Богда́нович Проха́сько (*16 травня 1968, Івано-Франківськ)— сучасний український письменник-прозаїк, один з видатних діячів станіславського феномену.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився 16 травня 1968 року в Івано-Франківську. Навчався на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка (тепер — Львівський національний університет імені Івана Франка) (1992). За фахом ботанік. Учасник студентського руху 1989—1991 років. Спочатку працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, а згодом — у рідному місті учителював, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії. Співпрацював також із львівськими газетами «Експрес» та «Поступ». У 1992-1994 рр. був мандрівним співредактором журналу «Четвер». Лауреат видавництва «Смолоскип» (1997). Член Асоціації українських письменників.
Від 1992 року постійно живе в Івано-Франківську. Починаючи від 2 числа постійний автор часопису «Четвер».
[ред.] Тарас Прохасько і його бачення світу
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу.
Тарас по-своєму трактує і саму філософію: «Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше нема нічого, вона є Всім» (Прохасько Т. ЛЕКСИКОН таємних знань//Четвер. — 1992. — Ч.1 (3). — С.81).
Серія внутрішньо-інтимних переживань "FM «Галичина»" та "Порт Франківськ" мають, дещо, притчевий характер. Написані у формі щоденника, денні переживання на різноманітні теми, свого часу опубліковані в тижневику "Галицький кореспондент" та озвучені в етері радіо FM «Вежа».
Проза Тараса Прохаська є чудовим супутником міцної кави з кон'яком в зимне надвечір'я. Тарас висловлюється:
"Те, що минає не є минулим,поки память шкіри і згинів відчуває минулі дотики..",
"Життя ніколи не буває замало...",
"Недостатньо часу буває лиш для того, щоб навчитися так відчувати."
Саме ці вирази містять в собі сутність прози Франківського письменника. До болі обпікаюча, красива та велична правда буття.
“Вже багато років будь-якої миті зупиненого часу в моїх кишенях не можна знайти жодного предмета, який би відразу вказував на якісь звички. Там нема нічого, крім сиґарет, які курить значна частина українців, кількох банкнот і монет, що перебувають в обігу на всій території України, однолезового складаного ножика, яким можна робити майже все, не порушуючи водночас жодного закону, та ключа від помешкання без вказаної адреси. Жодних фотографій, кредитних карток, записок і записників, олівців, мундштуків, годинників з посвятами й обручок з іменами та датами, медальйонів з портретами, календариків з позначеними днями, портсиґарів, жодних кастетів, отрут, анальгетиків і візитівок, жодної добірки посвідчень... Навіть носити паспорт мені видається принизливою зручністю, зручним приниженням”. Тарас Прохасько, "З цього можна було б зробити кілька оповідань".
"Кожен чоловік потребує вчителя. Чоловікам взагалі необхідно вчитися.Особливі чоловіки вирізняються не тільки здатністю вчитися і навчитися, але й тим, що завжди знають і пам'ятають — чого саме від кого вони навчилися, навіть випадково. І якщо у жінок пам'ять про вчителів є проявом доброзичливості, то для чоловіків — найнеобхіднішою складовою самого вивченого. Найвидатніші чоловіки не просто вчаться ціле життя (вчитися — усвідомлювати те, що відбувається), а й дуже скоро стають чиїмись вчителями, наполягаючи на усвідомленні прожитого. Власне, так твориться неперервність школи, яка поруч з генеало¬гічним деревом забезпечує максимальну ймовірність того, що впродовж твого життя світ не мав би змінитися настільки, щоб лише через це цілковито втратити охоту жити." Тарас Прохасько, "НепрО'сті".
[ред.] Основні публікацїї
Проза:
- Некрополь // Четвер. 1993. — № 4.
- Довкола озера // Сучасність. — 1994. — № 12.
- Спроба деконструкції // Четвер-Перевал.
- Відчуття присутності // Сучасність. — 1996. — № 10
- Інші дні Анни, К.: Смолоскип, 1998
- FM «Галичина», Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001
- НепрО́сті, Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002
- Лексикон таємних знань, Львів: Кальварія, 2004
- З цього можна зробити кілька оповідань, Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005
- Порт Франківськ, Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006
До книги «Інші дні Анни» ввійшли повісті:
- «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)»
- «Довкола озера»
- «Некрополь» та «Від чуття при сутності»
Видання, в яких опубліковані повісті Тараса Прохаська:
- «Четвер» (відповідно: 1993. — Ч.4 та 1996. — Ч.7 — так званому «Псевдо-Перевалі», себто проект-імітації під назвою «Перевал». — 1995.— Ч.1) - «Некрополь» та «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)»
- «Сучасность» (відповідно: 1994. — Ч.12 та 1996. — Ч.10) - «Довкола озера» та «Від чуття при сутності»
- Часопис «Критика» та Альманах «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — Ч.2) - «Радіоновели з циклу «РМ «Галичина» (2001. — Ч.6)
Твори, що ввійшли в антології:
- «Тексти» (К.: Смолоскип, 1995: повість «Некрополь»)
- «Іменник» (К.: Смолоскип, 1997: повість «Essai de deconstruction та хрестоматійний додаток «МУЕАЛ» (Плерома. — 1998. — Ч.3: уривок з повісті «Від чуття присутності»)
- «Четвер» (1992. — Ч.1(3)
- «Кур'єр Кривбасу» (1999. — Ч.119-121)
- «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1)
Повість «Від чуття при сутності» вперше опублікована у «Сучасності» (1996. — Ч.10)
Оповідання «Ботакє» — у «Кур'єрі Кривбасу» (1999. — Ч.119-121) та альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1).
Переклади
- Польською — «Inne dni Anny (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2001) (переклади Лідії Стефанівської та Ренати Руснак)
- Англійською — повість «Некрополь» опублікована в антології «Two Lands, New Visions» (1998)
Рецензії на прозу Тараса
- Костюк В. Ландшафти письма (Тарас Прохасько. Інші дні Анни. — К.: Смолоскип, 1998) // Критика. — 1998. — Ч.9;
- Стефанівська Л Довге підводне плавання (Тарас Прохасько. Інші дні Анни. — К.: Смолоскип, 1998) // Критика. — 2000. — Ч.12;
- Гаврилів Т. Топографія сучасної української прози // Гаврилів Т. Знаки часу: Спроба прочитання. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. — С.175-184;
- Антипович Т. Територія спокійного мислення (Тарас Прохасько. «РМ «Галичина». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001) // Книжник review. — 2001. — Ч.21;
- Трінчій В. Антигравітація (Тарас Прохасько. «РМ «Галичина». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001) // Критика. — 2002. — Ч. 1-2;
- Чекай О. Життєстійкі ефемериди (Тарас Прохасько. «РМ «Галичина». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001) // Книжник review. — 2002. — Ч.4 та ін.
[ред.] Нагороди
- 15 грудня 2007 - лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована польським інститутом у Києві)
[ред.] Джерела
Проза, візії, публікації
- Тарас Прохасько - НепрО'сті
- Тарас Прохасько - FM Галичина
- Тарас Прохасько - Можна написати листа, Часопис Ї
- Тарас Прохасько - Уривок з "Від чуття при сутності", “Плерома” - часопис з проблем культурології, теорії мистецтва, філософії
- Тарас Прохасько — Єдине, що у мене є від непрОстих…, Потяг 76
Інтерв'ю
- Тарас Прохасько: «Я не вважаю себе професійним письменником», Інтерв’ю Дзеркало Тижня
- Тарас Прохасько — філософ-рослина, Інтерв’ю-візія Арт-Вертепу
Біографія
