Прохасько Тарас Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Прохасько)
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Прохасько

Тарас Прохасько
Дата народження: 16 травня 1968
Місце народження: Івано-Франківськ, Україна
Рід діяльності: Письменник

Тара́с Богда́нович Проха́сько (*16 травня 1968, Івано-Франківськ)— сучасний український письменник, журналіст, один із видатних діячів станіславського феномену.

Зміст

[ред.] Біографія

Народився 16 травня 1968 року в Івано-Франківську. Навчався на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка (тепер — Львівський національний університет імені Івана Франка) (1992). За фахом ботанік. Учасник студентського руху 1989—1991 років. Спочатку працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, а згодом — у рідному місті учителював, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії. Співпрацював також із львівськими газетами «Експрес» та «Поступ». У 1992-1994 рр. був мандрівним співредактором журналу «Четвер». Лауреат видавництва «Смолоскип» (1997). Член Асоціації українських письменників.

Від 1992 року постійно живе в Івано-Франківську. Починаючи від 2 числа постійний автор часопису «Четвер».

[ред.] Тарас Прохасько і його бачення світу

Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.

Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу.

Тарас по-своєму трактує і саму філософію: «Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше нема нічого, вона є Всім» (Прохасько Т. ЛЕКСИКОН таємних знань//Четвер. — 1992. — Ч.1 (3). — С.81).

Серія внутрішньо-інтимних переживань "FM «Галичина»" та "Порт Франківськ" мають, дещо, притчевий характер. Написані у формі щоденника, денні переживання на різноманітні теми, свого часу опубліковані в тижневику "Галицький кореспондент" та озвучені в етері радіо FM «Вежа».

Проза Тараса Прохаська є чудовим супутником міцної кави з кон'яком в зимне надвечір'я. Тарас висловлюється:

"Те, що минає не є минулим,поки память шкіри і згинів відчуває минулі дотики..",

"Життя ніколи не буває замало...",

"Недостатньо часу буває лиш для того, щоб навчитися так відчувати."

Саме ці вирази містять в собі сутність прози Франківського письменника. До болі обпікаюча, красива та велична правда буття.

“Вже багато років будь-якої миті зупиненого часу в моїх кишенях не можна знайти жодного предмета, який би відразу вказував на якісь звички. Там нема нічого, крім сиґарет, які курить значна частина українців, кількох банкнот і монет, що перебувають в обігу на всій території України, однолезового складаного ножика, яким можна робити майже все, не порушуючи водночас жодного закону, та ключа від помешкання без вказаної адреси. Жодних фотографій, кредитних карток, записок і записників, олівців, мундштуків, годинників з посвятами й обручок з іменами та датами, медальйонів з портретами, календариків з позначеними днями, портсиґарів, жодних кастетів, отрут, анальгетиків і візитівок, жодної добірки посвідчень... Навіть носити паспорт мені видається принизливою зручністю, зручним приниженням”. Тарас Прохасько, "З цього можна було б зробити кілька оповідань".

"Кожен чоловік потребує вчителя. Чоловікам взагалі необхідно вчитися.Особливі чоловіки вирізняються не тільки здатністю вчитися і навчитися, але й тим, що завжди знають і пам'ятають — чого саме від кого вони навчилися, навіть випадково. І якщо у жінок пам'ять про вчителів є проявом доброзичливості, то для чоловіків — найнеобхіднішою складовою самого вивченого. Найвидатніші чоловіки не просто вчаться ціле життя (вчитися — усвідомлювати те, що відбувається), а й дуже скоро стають чиїмись вчителями, наполягаючи на усвідомленні прожитого. Власне, так твориться неперервність школи, яка поруч з генеало¬гічним деревом забезпечує максимальну ймовірність того, що впродовж твого життя світ не мав би змінитися настільки, щоб лише через це цілковито втратити охоту жити." Тарас Прохасько, "НепрО'сті".

[ред.] Творчість

[ред.] Книги

  • «Інші дні Анни» (Київ: Смолоскип, 1998)
  • «FM "Галичина"» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001; 2004)
  • «НепрО́сті» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002)
  • «Лексикон таємних знань» (Львів: Кальварія, 2004)
  • «З цього можна зробити кілька оповідань» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005)
  • «Порт Франківськ» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006)
  • «Ukraina» (Krakow: Nemrod, 2006), спільно із Сергієм Жаданом
  • «Galizien-Bukowina-Express» (Wien: Turia+Kant, 2007), спільно з Юрком Прохаськом і Маґдалєною Блащук

[ред.] Серія «Інший формат»

  • «Інший формат: Олег Лишега» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ)
  • «Інший формат: Юрій Іздрик» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ)
  • «Інший формат: Юрій Андрухович» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ)
  • «Інший формат: Оксана Забужко» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ)
  • «Інший формат: Борис Ґудзяк» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ)
  • «Інший формат: Юрій Іздрик» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ)

[ред.] Переклади іноземними мовами

  • «Inne dni Anny» (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2001)
  • «Niezwykli» (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2005)
  • «Z tego można zrobić kilka opowieści» (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2005)
  • «Spalone lato» (Krakow: Nemrod, 2007)
  • «Daraus lassen sich ein paar Geschichten machen» (Suhrkamp, 2009)

[ред.] Інші публікації

До книги «Інші дні Анни» ввійшли повісті:

  • «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)»
  • «Довкола озера»
  • «Некрополь» та «Від чуття при сутності»

Видання, в яких опубліковані повісті Тараса Прохаська:

  • «Четвер» (відповідно: 1993. — Ч.4 та 1996. — Ч.7 — так званому «Псевдо-Перевалі», себто проект-імітації під назвою «Перевал». — 1995.— Ч.1) - «Некрополь» та «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)»
  • «Сучасность» (відповідно: 1994. — Ч.12 та 1996. — Ч.10) - «Довкола озера» та «Від чуття при сутності»
  • Часопис «Критика» та Альманах «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — Ч.2) - «Радіоновели з циклу «РМ «Галичина» (2001. — Ч.6)

Твори, що ввійшли в антології:

  • «Тексти» (К.: Смолоскип, 1995: повість «Некрополь»)
  • «Іменник» (К.: Смолоскип, 1997: повість «Essai de deconstruction та хрестоматійний додаток «МУЕАЛ» (Плерома. — 1998. — Ч.3: уривок з повісті «Від чуття присутності»)
  • «Четвер» (1992. — Ч.1(3)
  • «Кур'єр Кривбасу» (1999. — Ч.119-121)
  • «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1)

Повість «Від чуття при сутності» вперше опублікована у «Сучасності» (1996. — Ч.10)

Оповідання «Ботакє» — у «Кур'єрі Кривбасу» (1999. — Ч.119-121) та альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1).

Переклади

  • Польською — «Inne dni Anny (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2001) (переклади Лідії Стефанівської та Ренати Руснак)
  • Англійською — повість «Некрополь» опублікована в антології «Two Lands, New Visions» (1998)

Рецензії на прозу Тараса

  • Костюк В. Ландшафти письма (Тарас Прохасько. Інші дні Анни. — К.: Смолоскип, 1998) // Критика. — 1998. — Ч.9;
  • Стефанівська Л Довге підводне плавання (Тарас Прохасько. Інші дні Анни. — К.: Смолоскип, 1998) // Критика. — 2000. — Ч.12;
  • Гаврилів Т. Топографія сучасної української прози // Гаврилів Т. Знаки часу: Спроба прочитання. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. — С.175-184;
  • Антипович Т. Територія спокійного мислення (Тарас Прохасько. «РМ «Галичина». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001) // Книжник review. — 2001. — Ч.21;
  • Трінчій В. Антигравітація (Тарас Прохасько. «РМ «Галичина». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001) // Критика. — 2002. — Ч. 1-2;
  • Чекай О. Життєстійкі ефемериди (Тарас Прохасько. «РМ «Галичина». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001) // Книжник review. — 2002. — Ч.4 та ін.

[ред.] Нагороди

  • 1997 - лауреат премії видавництва «Смолоскип»
  • 2006 — перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).
  • 2007 — третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).
  • 15 грудня 2007 - лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві)

[ред.] Джерела

Проза, візії, публікації

Інтерв'ю


Біографія

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Особисті інструменти
Іншими мовами