Процес (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Процес
Kafka Der Prozess 1925.jpg
Перше видання роману
Оригінал Der Prozeß
Жанр роман, філософський роман, Антиутопія / роман
Автор Франц Кафка
Мова німецька мова
Виданий 1925
Переклад 1998

«Проце́с» (нім. Der Prozeß) — роман Франца Кафки, опублікований після його смерті. «Процес» є центральним твором літературної спадщини Кафки. Твір особливий ще й тим, що послужив сюжетом для постмодерного театру та кінематографа. Глави рукопису не було пронумеровано, вони зберігалися в окремих конвертах. Та послідовність, в якій їх публікують, належить Максу Броду (він відсортував глави, опираючись на спогади про розмови з автором)

Історія[ред.ред. код]

Робота над Процесом тривала з серпня 1914 по першу половину січня 1915 року. Німецький літературознавець Г.Політцер доводить, що головним автобіографічним джерелом для написання роману були стосунки Кафки з Феліцією Бауер, які призвели до заручин (1 червня 1914) та скорого їх розірвання (12 липня 1914). Окрім того в період написання роману почалася перша світова війна, а починаючи з осені Кафка вперше став жити в окремій від своїх батьків кімнаті.

У центрі роману стоїть образ невидимого суду: у своєму щоденнику Кафка називав сцену розірвання заручин із Феліцією «судом». Звернення до цієї метафори можна пояснити досвідом стосунків автора із судовими установами: Кафка мав юридичну освіту, проте відмовився бути адвокатом; попри це праця в «Товаристві страхування робітників від нещасних випадків» іноді змушувала його як представника бюро брати участь у судових засіданнях. Через надто чутливу вдачу ці візити завдавали Францові прикрощів, що, з огляду на його складні стосунки з жінками, й визначило застосування метафори суду до опису приватного життя. Деякі кафкознавці (наприклад, Г.Біндер) зауважують, що на це рішення вплинули також листи Достоєвського, написані в ув'язненні, а також його романи (особливо «Злочин і кара», що, імовірно, став одним із літературних джерел «Процесу»).

Сюжет[ред.ред. код]

Вранці, в день свого тридцятиріччя, Йозефа К. заарештовують, не називаючи причини, двоє співробітників якоїсь організації. Однак Йозеф продовжує вести своє життя, як і раніше, оскільки організація не остерігається його втечі. Йозефа запрошують до суду, відвідують вдома і на роботі, переслідують. Весь цей час він намагається з'ясувати причину свого арешту, але ніяк не може добитися правди від бюрократії, що оточує його.

В одній зі сцен тюремний священик, якого Йозеф К. зустрів у соборі, розповідає йому притчу «перед законом», що символізує спроби К. добитися правди від організації.

Врешті-решт, через рік, за день до його 31-річчя, Йозефа К. виводять (він не пручається) і страчують ударом ножа в груди.

Кафка не залишив жодних підказок, за якими можна було б розгадати фабулу роману.

Персонажі[ред.ред. код]

  • Йозеф К. Йозеф працює в банку, неодружений. Його батько помер, мати жива, проте він рідко її навідує.
  • Панна Бюрстнер. Сусідка Йозефа.
  • Адвокат Гульд. Знайомий дядька Йозефа, хворий, прикутий до ліжка.
  • Лені. Служниця адвоката.
  • Тітореллі. Художник, що малює суддів.
  • Тюремний священик. Розповідає Йозефу притчу «Перед законом».

Публікація[ред.ред. код]

Роман було вперше опубліковано 1925 року у видавництві «Die Schmiede» (Берлін) під заголовком «Der Prozeß». Переклад роману українською виконав Петро Таращук 1998 року.

Екранізація[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Кафка. Ф. Процес / Пер. з нім. П. Таращука; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. — Харків: Фоліо, 2005. — 239 с. — (Світова літ.).

Посилання[ред.ред. код]