Прощальна симфонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Симфонія № 45 (Прощальна симфонія) — симфонія Йозефа Гайдна, написана 1772 року.

Особливість цієї симфонії в тому, що вона виконується при свічах, закріплених на нотних пультах музикантів; за традиційним за формою фіналом слідує додаткова повільна частина, під час виконання якої музиканти один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Симфонію дограють лише два скрипалі, які після завершення музики йдуть слідом за іншими.

Сучасник Гайдна, італійський музикант Джакомо Феррарі так описує історію створення цієї симфонії:

"Одного разу князь Естергазі був незадоволений музикантами свого оркестру й наказав Гайдну всіх їх розпустити, за винятком першого скрипаля й клавесиніста. Гайдн був змушений підкоритися, але був дуже засмучений тим, що позбавляв багатьох людей засобів до існування, а також тим, що сам втрачав досвідчених музикантів. Він вирішив скласти інструментальну фугу й запросив князя Естергазі послухати її виконання в неділю після Меси. Князь погодився. Після оркестрового розділу, який виконали разом всі оркестранти, як того вимагає форма фуги, майстерний маестро ввів свого роду коду з послідовністю пауз, розподілених таким чином, що один інструмент за іншим перестають грати. Фуга завершувалася одним звуком, що виконувався в унісон скрипкою й клавесином. Князеві Естергазі так сподобався цей жарт композитора, що він дозволив залишити всіх музикантів на службі"[1]
.

Склад оркестру: два гобої, фагот, дві валторни та струнні.

Структура[ред.ред. код]

  • I. Allegro assai
  • II. Adagio
  • III. Menuet: Allegretto
  • IV. Finale: Presto — Adagio

Цікаві факти[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • James Webster, Haydn's "Farewell" Symphony and the Idea of Classical Style (Cambridge University Press, 1991, ISBN 0-521-38520-2), include un'analisi dell'opera.
  1. Переклад з видання Slonimsky's book of musical anecdotes