Проєхидна волохата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проєхидна волохата
Проєхидна волохата
Проєхидна волохата
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Афротерії (Afrotheria)
Ряд: Однопрохідні (Monotremata)
Родина: Єхиднові (Tachyglossidae)
Рід: Проєхидна
Вид: Проєхидна волохата
Біноміальна назва
Zaglossus bruijni
Peters & Doria, 1876
Поширення волохатої проєхидни
Поширення волохатої проєхидни
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Zaglossus bruijni
ITIS logo.jpg ITIS: 552523
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 33543
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Zaglossus bruijni
Fossilworks: 233707

Проєхидна волохата (Zaglossus bruijni) — вид ссавців з роду Проєхидна родини єхиднових.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 50—77 см, вага 5—16,5 кг. Цей вид відрізняється від австралійської єхидни числом пальців — на всіх лапах лише по 3 пальці. Перший і п'ятий пальці не розвинені, іноді зустрічаються тварини з п'ятьма передніми і чотирма задніми пальцями. Довжина кігтів задніх кінцівок зменшується поступово зсередини назовні. Зігнутий донизу дзьоб майже вдвічі довше решти частини голови. Голова, тіло і кінцівки щільно вкриті грубою шерстю рівномірного темно—бурого або чорного кольору з невеликою домішкою гладеньких щетинок або зовсім без них. В ній приховані лише нечисленні, короткі, здебільшого абсолютно білі, іноді тільки бурі в основі голки.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє альпійські луки, вологі гірські ліси. зустрічається на висоті від 1300 до 4000 м над рівнем моря. Живиться переважно дощовими хробаками.

Розмноження відбувається у липні. Самиця відкладає 1 яйце. рідше 3—4. Їх вона розміщує у сумці. Через 9 діб з'являється маленьке єхиденя, яке мати годує молоком ще 6 місяців, коли досягає ваги у 400 г.

Тривалість життя сягає 30 років.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у північно—західній частині о.Нова Гвінея.

Джерела[ред.ред. код]

  • Michael L. Augee und Brett Gooden: Echidnas of Australia and New Guinea. New South Wales University Press, Kensington, N.S.W., 1993 ISBN 978-0-86840-046-4
  • Flannery, T.F. and Groves, C.P. 1998 A revision of the genus Zaglossus (Monotremata, Tachyglossidae), with description of new species and subspecies. Mammalia, 62(3): 367–396