Пруська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пруська мова
Поширена в:	Прибалтика
Регіон:	Східна Європа
Класифікація:	Індо-Європейська Балтійська група Пруська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2	bat
SIL	prg

Пруська мова — одна з мертвих балтійських мов (західної групи). Пруською мовою говорили у південно-східній Прибалтиці, на схід від р. Вісла. З початком другого тисячоліття територія поширення пруської мови почала зменшуватися. На початок XVII століття пруська мова зникла, а нащадки прусів перейшли на німецьку мову спілкування.

До пам'яток мови належать: Ельбінгський німецько-пруський словник (що містить близько 800 слів) — датується приблизно 1400 роком; прусько-німецький словник Симона Ґрунау (близько 100 слів) — датується початком XVI століття; три катехізиса, перекладені з німецької, що датуються 1545—1561 роками; а також вірш у два рядки з середини XIV століття. Відомості щодо пруської мови також отримують за допомогою топонімії та антропонімії, з деяких пруських слів, що збереглися у говірках німецької, польської та литовської мов. Усі пам'ятки відбивають німецький, а раніше й польський вплив, тому сама пруська мова виступає у певною мірою спотвореному вигляді.

Фонетиці властиві протиставлення голосних за довжиною та короткістю, досить проста система приголосних, вільний наголос.

Граматиці властиві категорії роду, числа, відмінку іменників, числа, часу, особи та стану дієслів. Синтаксис пруської мови не можливо адекватно дослідити через перекладний характер збережених пам'яток, що здебільшого відбивають синтаксис мови-оригіналу. Лексика має велику кількість польських та німецьких запозичень. За деякими характеристиками пруська мова має особливу близькість до слов'янських мов.