Прут
| Прут | |
|---|---|
 Прут біля Татарова Івано-Франківської області |
|
| Витік | на північних схилах хребта Чорногора в Українських Карпатах |
| Гирло | Дунай |
| Країни басейну | Україна, Румунія, Молдова |
| Довжина | 967 км (на території України — 272 км) |
| Середньорічний стік | 69,2 м³/с |
| Площа басейну | 27,5 тисяч км² |
| Притоки | в межах України:
Праві: Ліві: |
 Мапа |
|
Прут (античні назви — грец. Pyretos, Пората, Пюрет) — річка в південно-східній Європі, ліва притока Дунаю.
Зміст |
[ред.] Опис
Довжина 967 км (на території України — 272 км), площа басейну — 27,5 тисяч км². Середні витрати біля міста Леова — 69,2 м³/с. Похил річки змінюється від 100 м/км (біля витоку) до 0,05 м/км (біля гирла).
У верхів'ях (до Делятина) має гірський характер, зі стрімким правим берегом, місцями поперечний профіль русла має вигляд урвища. Біля міста Яремче є водоспад. Весняні повені, літні дощові паводки, повищений зимовий стік (внасліток відлиг і дощів). Льодостав з січня—лютого до початку березня.
[ред.] Про назву
У другому томі болгарських літописах Імана «Джагфар таріхи» (1680 р.) річка Прут згадується під назвою — Бурат. А в трактаті Константина Порфірогенета «Про управління імперією» згадується: ріка Брут (гл. 38) або Бурат (гл. 42) — сучасний Прут.
[ред.] Розташування
Верхня течія в Україні (Івано-Франківська та Чернівецька області) нижня — на кордоні Молдови з Румунією. Витоки розташовані на карпатському хребті Чорногора, біля гори Говерли. Спочатку тече переважно на північ, після у межах міста Яремче, повертає на північний схід, ближче до Коломиї — на південний схід. Досягнувши кордону між Молдовою та Румунією, повертає ще більше на південний схід, а згодом — на південь. Впадає у Дунай за 3 км на захід від міста Рені (Одеська область).
Прут судноплавний від міста Леово (Молдова). На Пруті — водосховище Костешти-Стинка (частково в межах Румунії). Снятинська ГЕС єдина електростанція на Пруті.
Міста: Яремче, Коломия, Снятин, Чернівці, Новоселиця, Унгени.
[ред.] Історія
Річка Прут (в давнину грец. Pyretos, Poras) була відома римлянам.
У 12 столітті в басейні Пруту існували галицько-руські міста Малий Галич (нинішній Галац). У 13 сторіччі по Пруту лежала земля берладників, а при впадінні Бахлуя в Прут на стародавніх картах значиться місто Бради або Бруди (згодом Цецора). В кінці 14 століття на Пруті існувало руське місто Романів Торг (нині Роман).
У славяно-молдавському літописі під 1470 роком згадується перемога воєводи Штефана Великого над татарами у Липника (у верхів'ях річки Чугура). На картах 16 століття в басейні Пруту відмічено декілька молдавських міст — Прут, Хролов (пізніше Хирлеу), Бради (пізніше Цецора), Бахлуй і інші, на річці Лопушна — Нуш, Лопушна і Ласти, Луканья (нині Леово), Щелеч (пізніше село Хотешти), Видвиця або Видяча (пізніше Вадуца) на річці Ларзі.
У 1513 році через Прут перейшли татари, в 1518 році — перекопський султан Албул, військо якого було розбите і частиною потоплено в Пруті і Чугуре Стефаном IV (Штефаніца). У 1581 році сюди знов вторглися перекопські татари.
У 1563 році через Прут перейшов з козаками князь Дмитро Вишневецький, в 1594 році — Наливайко і Лобода, в 1621 рік — султан Осман, потерпілий поразку під Хотином. У 1653 році на берегах Пруту в битві з Молдавією був смертельно поранений син Богдана Хмельницького Тиміш Хмельницький.
У 1711 році відбувся прутський похід Петра І проти турок. Невигідна для Росії Прутська угода, яку вимушений був укласти Петро І-ий з турками 23 липня 1711, після того, як його армія опинилася оточена у селища Гуш.
У похід 1787 року Потьомкин заснував в Слободзеї центральний пункт чорноморського війська і в 1791 році помер поблизу Яс.
За Бухарестською угодою 16 травня 1812 року річка Прут стала межею російської Бессарабії. По Паризькому трактату 1856 року пониззя Пруту відійшли до Молдавії, але в 1878 році по Берлінському трактату відійшли Росії. У 1917 й 1918 річка була кордоном з УНР з Румунією. В 1918—1944 роках річка належала до Румунії. Після 1944 кордон відновився за 1917 станом з приєднанням північної Буковини до УРСР.
[ред.] Прут як об'єкт туризму
Річка придатна для сплаву в умовах середньої або високої води на ділянці від Ворохти до Яремчі (довжина близько 30 км). Тут зустрічаються різноманітні пороги середньої складності, зокрема Триступінчатий в кінці Ворохти, Водоспадний біля села Микуличин, косий між Микуличином та Яремчею. Найскладніше місце річки — Яремчанський каньйон довжиною майже два кілометри, який починається в Яремчі біля турбази «Гуцульщина» на правому березі і закінчується через 200—300 метрів після водоспаду Пробій біля автомобільного моста через ріку. Каньйон змушує майже без зупинок, з короткими перервами, долати доволі складні пороги, зокрема Прикарпатський, притиск Довбуша, і, звичайно ж, сам водоспад. Водоспад Пробій на Пруті має висоту приблизно 8 метрів та кут нахилу майже 45 градусів.
[ред.] Література
- Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.
- Стаття Prut у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IX (Poźajście — Ruksze) з 1888 року (пол.)
- Лоція ріки Прут
- Рафтинг та сплави на Пруті
[ред.] Посилання
|
||||||||||||||||
|
||||||||
|
|||||
