Прядко Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прядко.
Прядко Володимир Володимирович
Народився 30 жовтня 1947(1947-10-30)
Ковжижа, Котелевський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер 29 грудня 2021(2021-12-29) (74 роки)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність інженер, економіст
Alma mater Національний університет харчових технологій
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Заслужений економіст України

Прядко Володимир Володимирович (30 жовтня 1947(19471030) — 28 грудня 2021) — український економіст, перший керівник Фонду державного майна України, заступник виконавчого секретаря Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (07.2003-01.2005)[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 жовтня 1947 (село Ковжижа, Котелевський район, Полтавська область); українець; батько Володимир Максимович (1916—1992) — столяр; мати Марія Іванівна (1918—1980) — робітниця; дружина Галина Іванівна (1947)) — інженер-економіст; дочка Оксана (1971) — інженер ВАТ «Укравто».

Освіта: Київський технологічний інститут харчової промисловості (1966—1971), інженер-економіст.

  • 1971 — інженер-економіст Всесоюзного НДІ цукрової промисловості.
  • 1971—1972 — служба в армії.
  • 1972—1974 — старший інженер-економіст Всесоюзного НДІ цукрової промисловості.
  • 1975—1979 — молодший науковий працівник НДІ економіки Держплану УРСР.
  • 1979—1983 — старший інженер-економіст цеху, заступник начальника планово-економічного відділу Київського заводу «Радіоприлад» імені Сергія Корольова.
  • 1983—1991 — начальник планово-економічного відділу заводу «Арсенал»; заступник генерального директора з економіки ВО "Завод «Арсенал».

Державна діяльність[ред. | ред. код]

З липня 1991 до серпня 1994 — голова Фонду державного майна України. Серед іншого, 1993 року займався приватизацією державного підприємства «Мотор Січ», що на той час називався завод «Моторобудівник»[3]. У травні 2021 року Прядку було пред'явлено підозру в халатності під час приватизації. Таке рішення ухвалив Печерський суд Києва, але цей же суд звільнив Прядка від кримінальної відповідальності через строки давності[4][5].

  • 09.1994-04.1995 — радник Прем'єр-міністра України[6][7].
  • 04.1995-08.1997 — заступник Міністра машинобудування, ВПК і конверсії України[8][9].
  • 08.1997-02.2000 — заступник Міністра промислової політики України[10][11].
  • 03.2000-10.2001 — заступник генерального директора ВАТ «Азовмаш».
  • 10.2001-07.2003 — радник Міністра промислової політики України.

Наукове звання[ред. | ред. код]

Академік АЕНУ (1993).

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

  • Заслужений економіст України (1997)[12].
  • Орден «Знак Пошани» (1990).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 12 липня 2003 року № 599/2003 «Про призначення В. Прядка заступником Виконавчого секретаря Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України»
  2. ↑ Указ Президента України від 14 січня 2005 року № 31/2005 «Про звільнення В. Прядка з посади заступника Виконавчого секретаря Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку»
  3. ↑ Секретар РНБО: підприємство "Мотор Січ" невдовзі повернуть українському народу. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 травня 2021.
  4. ↑ Приватизація "Мотор Січі": екс-голові ФДМ пред'явили підозру. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 травня 2021.
  5. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. Процитовано 12 травня 2021.
  6. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1994 року № 626 «Про призначення Прядка В.В. радником Прем'єр-міністра України».
  7. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 року № 254 «Про увільнення Прядка В.В. з посади радника Прем'єр-міністра України».
  8. ↑ Указ Президента України від 7 квітня 1995 року № 285/95 «Про призначення В. Прядка заступником Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України»
  9. ↑ Указ Президента України від 12 серпня 1997 року № 801/97 «Про звільнення В. Прядка з посади заступника Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України»
  10. ↑ Указ Президента України від 12 серпня 1997 року № 804/97 «Про призначення В. Прядка заступником Міністра промислової політики України»
  11. ↑ Указ Президента України від 11 лютого 2000 року № 219/2000 «Про звільнення В. Прядка з посади заступника Міністра промислової політики України»
  12. ↑ Указ Президента України від 30 жовтня 1997 року № 1213/97 «Про присвоєння В.В. Прядку почесного звання "Заслужений економіст України"»

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністр
Валентин Симоненко (в. о.) • Вітольд Фокін
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прядко_Володимир_Володимирович&oldid=40817803