Пряма кишка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема будови шлунково-кишкового тракту людини:
1-Стравохід, 2-Шлунок, 3-Дванадцятипала кишка, 4-Тонкий кишківник, 5-Сліпа кишка, 6-Апендикс, 7-Товста кишка, 8-Пряма кишка, 9-Анус
Розріз прямої кишки

Пряма́ кишка́ (лат. rectum) — крайова частина шлунковокишкового тракту, названа так за те, що йде прямо і не має вигинів. Прямою кишкою називається сегмент товстої кишки донизу від сигмовидной кишки і до ануса (лат. anus), або інакше заднепроходного отвору, анального отвору.[1][2]

Анатомія[ред.ред. код]

Нижня, вузька частина прямої кишки, що проходить через промежину, і що знаходиться дистальніше, ближче до анального отвору, називається заднепрохідним каналом (лат. canalis analis), верхня, ширша, така, що проходить в області крижів — ампулярною частиною прямої кишки, або просто ампулою прямої кишки (лат. ampulla recti).

Пряма кишка являє собою кінцевий відділ товстої кишки і закінчення травного тракту. У ній накопичується кал. Вона розташована в порожнині малого тазу, починається на рівні 3-го крижового хребця і закінчується заднім проходом в області промежини. Довжина її 14—18 см, діаметр змінюється від 4 см на початку до 7,5 см в найширшій її частині, кишки, що знаходиться в середині, далі пряма кишка знову звужується до розмірів щілини на рівні заднього проходу.

Захворювання прямої кишки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини (переклад Цегельский А.А.). Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. 
  2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.