Пряшів

Місто Пряшів словац. Prešov
Герб Прапор
Основні дані
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Округ	Пряшів
Перша згадка	1247
Населення	91 498
Площа	70,40 км²
Географічні координати	49°00′06″ пн. ш. 21°14′22″ сх. д.
Висота над рівнем моря	296 м
Місцева влада
Адреса	Mestský úrad Hlavná 73 080 68 Prešov 1
Веб-сторінка	http://www.presov.sk/portal/
Староста	Павел Гадярі
Карта
Пряшів

Собор св. Мікулаша

греко-католицький собор св. Іоана Хрестителя

православний собор св. Александра Невського

Пряшів, Прешов (словац. Prešov, нім. Preschau, лат. Eperiessinum) — місто у східній Словаччині на р. Ториса, адміністративний центр Пряшівського краю та Пряшівського округу. Пряшів не лежить на українській етнографічній території, але є її природним центром.

Історія

Засноване у 12 столітті; Від середньовіччя важливий транзитний торговий осередок між Угорщиною й Галичиною, осідок Шариської жупи.

Угорський Пряшів

Угорська назва міста Пряшів Епер'єш (Eperjes). З часів середньовіччя належало Угорській короні святого Стефана. 1374 — угорський монарх Людвік дарує Пряшеву статус "вільного королівського міста". Кількість угорців у Пряшеві скоротилася після Першої Світової війни та Тріанонської угоди. 1919 місто окуповане військами Угорської Червоної Армії, на багнетах якої у Пряшеві оголошено Словацьку (комуністичну) Республіку Рад. У Пряшеві народилися деякі видатні угорці. За доби незалежної Словаччини чисельність угорців у місті стабілізувалася на рівні 0,2%.

З 1816 р. головне місто греко-католицької Пряшівської єпархії. Пряшів став осередком української культури аж на початку 1850-их pp., коли заходами О. Духновича було засноване «Літературноє заведеніе пряшевськоє», яке мало 72 чл., проіснувало з 1850 до 1853 р. і видало 9 кн., зокрема підручники та три альманахи «Поздравленіє русинов» (1850 — 1852). У 1862 р. засновано ін. організацію з харитативно-культ. метою — Общество Івана Христителя. Несприятливі обставини й реакційно-москвофільська орієнтація місцевої інтелігенції, переважно духовної, загальмувала в наступні десятиліття культ. роботу. Вона знову ожила після приєднання Пряшівщини до Чехословаччини у 1919 р. Але й тоді у Пряшеві й на укр. Пряшівщині, яку адміністративно не об'єднано з Закарпатською Україною («Підкарпатською Руссю»), культурне життя розвивалося слабо, при виразній перевазі консервативної й москвофільської орієнтації. У місті існувало кілька москвофільських організацій (Русский народный совѣт, Русский народный дом, Русский клуб, Русский музей, з 1933 р. самостійне Общество ім. Духновича, Союз русских женщин, Союз русских Учителей), що не виявляли ширшої діяльності. Виходили газети: «Русское Славо» (з 1924, церк.), москвофільська «Народная газета» (з 1924), «Рус. народився газета» {1937 — 38) і укр. «Слово народа» (в 1931 — 32 p., ред. І. Невицька). З журналів виходили: «Церковь и школа» (з 1919, язичієм), «Русская школа» (з 1926). Діяли греко-католицька духовна (з 1880) і учительська семінарії (з 1895), греко-католицька гімназія (з 1936; мовою викладання було «язичіє» і російська мова).

Український Пряшів

У 1945 р. Пряшів став офіційно визнаним центром українського населення у Чехо-Словаччині. Була заснована Українська Народна Рада Пряшівщини; тут появлялися газета «Пряшевщина», «Звезда-Зоря» і журнал «Колокольчик-Дзвіночок» та діє Український народний театр, що дав за перші 25 pp. понад 160 прем'єр українською і російською мовами.

З 1951 р. в Пряшеві діє Культ. спілка укр. трудящих. Замість «Пряшевщини» засновано 1951 тижневик «Нове життя», ілюстрований місячник «Дружно вперед» (обидва виходять українською мовою), перед певним часом виходив літ.-суспільний квартальник (потім двомісячник) «Дукля».

З 1952 р. у Пряшеві постала українська філія Спілки словацьких письменників. У місті було українське радіомовлення (тепер в Кошицях), кафедри української мови й літератури на двох факультетах університету ім. Шафарика, Правос. Богословський фак., українська середня і основна школи, Піддуклянський Український народний ансамбль.

У видавництві «Дукля» виходить щороку 10 — 15 книжок. Кадри укр. інтелігенції у П. за останні pp. помітно зросли. З 1950 Пряшів осідок православного єпископу та з 1969 ординаріату відновленої греко-католицької церкви.

Станом на початок XXI ст. саме у Пряшеві залишилися головні осередки культурного життя діаспори: "Руський дім", Монастир отців Василіан та православна церква святого Александра Невського.

Пам'ятки культури

• Карафова в'язниця- зараз галерея
• Босаків будинок
• греко-католицький єпископський палац
• Пряшівська кальварія- представляє комплекс каплиць в стилі бароко та костел св. Хреста з 1753 р. на пагорбі на західній окраїні міста
• ратуша
• «Башта»
• Театр Йонаша Заборського
• Театр Александра Духновича- русинськомовний театр, до 1990 р. Український Національний Театр

Храми

• Собор св. Мікулаша з пол. 14 ст.
• протестантський костел св. Трійці
• костел францисканців св. Йозефа
• греко-католицький собор св. Іоана Хрестителя, в якому знаходиться копія туринської плащаниці
• православний собор св. Александра Невського
• синагога

Населення

У місті проживає 91.498 чол, у тому числі близько 1200 українців.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

• словаки — 93,67 %
• цигани (роми) — 1,43 %
• русини — 1,20 %
• українці — 1,12 %
• чехи — 0,84 %
• угорці — 0,22 %
• поляки — 0,05 %
• моравани — 0,05 %
• німці — 0,05 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

• римо-католики — 66,77 %,
• греко-католики — 8,92 %,
• протестанти (еванєлики) — 4,82 %,
• православні — 1,68 %,
• гусити — 0,03 %,
• не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 16,66 %

Міста-побратими

• Мукачеве, Україна

Видатні постаті

• Бела Гамваш — угорський філософ, народився у Пряшеві 23 березня 1897
• Пал Малетер — угорський міністр оборони в уряді Імре Надя, герой Угорської Революції-1956, генерал-майор, народився у Пряшеві 4 вересня 1917

Спорт

• футбольний клуб «1.ФЦ Татран Прешов» виступає у найвищій Цоргонь лізі
• гандбольний клуб «ГТ Татран Прешов»- чоловіча команда виступає у найвищій словацькій лізі, найвищій угорській лізі, учасник європейської ліги, сьогодні найкращий словацький гандбольний клуб, «Tatran Handball Arena» вміщує 1 453 глядачів. Жіноча команда має власний спортмайданчик.
• хокейний клуб «HC 07 Prešov» виступає в 1-ій хокейній лізі, колишній учасник Словацької Екстраліги, «ICE Aréna»- вміщує 5 500 глядачів.
• баскетбольний клуб
• волейбольний клуб

Див. також

• Пряшівщина
• Словацько-українські зв'язки
• 59419 Пряшів

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Terra Пряшівщина // Український тиждень. № 16 (129), 23-29.04.2010. С. 60-63.

Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.