Пріміпіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасна реконструкція одягу центуріона легіону, можливо, Пріміпіла.

Пріміпіл (лат. primus pilus або лат. primipilus — «перший пілуса») — найвищий за рангом центуріон легіону, що стояв на чолі першої центурії першої когорти. У I–II століттях міг дослужитися до стану Вершників, при домінаті його посада перетворилася на посаду при продовольчому відомстві.

Пріміпіл по посаді був помічником командира легіону. Йому була довірена охорона орла легіону; він давав сигнал до виступу легіону і розпоряджався подачею звукових сигналів, що стосуються всіх когорт; на марші він знаходився на чолі армії, в бою — на правому фланзі, в першому ряду. Його центурія нараховувала 400 добірних воїнів, безпосереднє командування якими здійснювали кілька командирів нижчого рангу. Для того щоб дослужитися до пріміпіла, слід було (при звичайному порядку служби) пройти всі ранги центуріонів. Зазвичай цього статусу досягали після 20 і більше років служби, тобто у віці близько 50 років.

Пріміпіл буквально означає «перший пілуса» (pilus — маніпул тріарія). Останнє слово походить від pilum (Пілум — метальний спис) і через подібність слів термін іноді неправильно перекладається як «центуріон першого списа».

Пріміпіл підпорядковувася тільки 8 офіцерам: легату (Legatus legiōnis), командиру легіону; старшому трибуну (tribunus laticlavus); префекту табора (praefectus castrorum) і п'ятьом молодшим трибунам (tribūnī angusticlāviī).

Посилання[ред.ред. код]