Пріор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пріо́р (príor — перший, лат.) — голова абатства (монастиря), який, згідно з регулою, обирається монастирською спільнотою. Інакше його називають абатом, суперіором, або настоятелем.

Стародавній Рим[ред.ред. код]

У давньоримському війську пріор — командир перших центурії маніпули.

Католицькі монастирі і чернечі ордени[ред.ред. код]

Пріор — це насамперед титул настоятеля невеликого чоловічого католицького монастиря або старшого після абата -настоятеля члена чернечої громади (першого помічника абата). Монастир, в якому має місце проживання пріор, називається пріорі.

Пріорами називалися настоятелі монастирів Клюнійского ордена, підлеглі абатові Клюні.

Пріорами називаються настоятелі монастирів картезіанців, іеронімітів, домініканців, кармелітів, августинців.

Настоятелі картезіанських обителей називаються пріорами. Генералом ордена є пріор Гранд Шартрез. Генеральний капітул ордену складають всі пріори і громада Великий Шартрез.

У домініканців провінційний пріор очолює відділення ордену в країні, Конвентуальних пріор (або просто пріор) — громаду (Пріорство, конвент).

Августинський орден і орден кармелітів очолюють генерал-пріори.

У духовно-лицарських орденах пріорами називаються начальники провінцій (місцевих підрозділів ордена). Пріор або великий пріор — друге після великого магістра (гросмейстера) посадова особа ордена.

Пріор — називалися посланці раси «Орай» в телесеріалі «Зоряна брама» в 9 −10 сезонах.

Див. також[ред.ред. код]