Пріск Панійський

Пріск Панійський (дав.-гр. Πρίσκος, Πανίτης) — візантійський дипломат, історик і письменник V століття.

Народився, ймовірно, в першій чверті V століття у фракійському містечку Паніон (Panium), від назви якого отримав за звичаєм того часу прозвання Панійський (Суда, pi, 2301). Паніон — невелике містечко на північному узбережжі Мармурового моря.

Пріск походив із заможної родини, що дала йому хорошу філософську і риторичну освіту. Після закінчення навчання в школі риторики Константинополя вступив на державну службу. Виконував дипломатичні доручення візантійських (східно-римських) імператорів. Автор твору «Візантійська історія й діяння Аттіли» в 5 книгах.

Його здібності були помічені і оцінені Максиміном, який займав високі пости при імператорі Східної Римської імперії Феодосії II, і він став секретарем і найближчим радником Максиміна. У 448 році Максимінові було доручено очолити візантійське посольство до вождя гунів Аттіли. У ході подорожі за Дунай і перебування в ставці Аттіли Пріск, імовірно, вів докладний щоденник. Записи з нього лягли в основу твору «Візантійська історія й діяння Аттіли», з якого до нашого часу дійшли фрагменти в переказі інших авторів. Зміна імператора на візантійському престолі не завадила його подальшій кар'єрі. Вже на початку правління Маркіана в 450 році Пріск знаходився в Римі, де вів таємні переговори з сином франкського короля Хільдерік I з метою перешкодити укладення сепаратного угоди Риму з Франкським королівством, далі взяв участь у місіях в Аравію і Єгипет. Після смерті Максиміна Пріск перейшов на службу в якості радника з юридичних питань до Євфимія, магістра офіцій при імператорі Марціанові.

Серед дипломатичних місій Пріска найбільш важливою може вважатися відвідування «імперії» Аттіли. Опис гунів і їх вождя принесли йому популярність серед наступних істориків (напр. Йордан). Етнографічні замітки Пріска є цінним і рідкісним спостереженням очевидця про внутрішнє життя варварських народів епохи Великого переселення народів.

Посилання

• Сказания Приска Панийского в пер. Дестуниса. — С.-Пб., 1860 г.
• Приск Панийский. Готская история. Выборочные фрагменты в пер. В. В. Латышева, «Вестник древней истории», 1948, № 4, стр. 244–267