Псевдоген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Псевдоген (англ. pseudogenes) — нефункціональний аналог структурного гену, що втратив здібність кодування білка і не експресується в клітині[1].

Вперше термін «псевдоген» буа запропонований у 1977 році[2]. Деякі псевдогени можуть копіюватись із мРНК і вклюватись в хромосоми, такі ж послідовності називаються процессірованними псевдогенами (ретропсевдогенами)[1]. Тим не менше вони також є нефункціональними. Псевдогени виникають від звичайних функціональних генів, просте вони втрачають можливість експресії і в результаті мутацій (появи стоп-кодонів, зміщення рамки зчитування і т.п)[3]. Кількість процецсійованих псевдогенів є більшою за кількість функціональних генів. Інколи число процесійованних псевдогенів може були набагато більшим за число відповідних функціональних генів. Наприклад, сімейство Alu- повторів, що має характерний сайт рестрикції Alu1-ендонуклеази[1][3][4].

Аналіз генетичної послідовності псевдогенів і порівняння їх з предковими генами можу використовуватись під час вивчення родинних зв'язків між різними видами живих організмів та їх походження[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Vanin EF Processed pseudogenes: characteristics and evolution (англ.) // Annu. Rev. Genet.. — London: 1977. — Т. 19. — С. 253—272.
  2. Jacq C, Miller JR, Brownlee GG A pseudogene structure in 5S DNA of Xenopus laevis (англ.) // Cell. — 1977. — Т. 12. — № 1. — С. 109—120.
  3. а б в Zheng D, Frankish A, Baertsch R, Kapranov P, Reymond A, Choo SW, Lu Y, Denoeud F, Antonarakis SE, Snyder M, Ruan Y, Wei CL, Gingeras TR, Guigo R, Harrow J, Gerstein MB Pseudogenes in the ENCODE regions: consensus annotation, analysis of transcription, and evolution (англ.) // Annu. Rev. Genet.. — 2007. — Т. 17. — № 6. — С. 839—851.
  4. Dewannieux M, Esnault C, Heidmann T LINE-mediated retrotransposition of marked Alu sequences (англ.) // Nat. Genet.. — 2003. — Т. 35. — № 1. — С. 41—48.

Посилання[ред.ред. код]