Псевдоморфоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Псевдоморфоза Ґетиту по піриту
Псевдоморфоза доломіту по кальциту

Псевдоморфоза (підмінка; рос. псевдоморфоза, англ. pseudomorph, false form, нім. Pseudomorphose f, Afterkristall m) — мінеральне утворення (індивід або агрегат), зовнішня форма якого не відповідає його фазовому складу, будучи успадкованою від первинного мінералу (протомінералу). До П. відносять не тільки мінеральні тіла, що мають правильну кристалографічну форму, але і будь-які зерна гірських порід, заміщені новоутвореними мінералами, а також фосилізовані органічні рештки — скам'янілості (біоморфози).

За механізмом утворення розрізнюють три гол. типи П.: наповнення («зліпки» або «асинхронні» П.), заміщення («синхронні») і зміни. Різновид останніх — параморфози (або П. перетворення) утворюються при поліморфних переходах (в тому числі внаслідок упорядкування) або як вияв політипії.

За фазовим складом будь-які П. можуть бути моно- або полімінеральними, виникають як при ендогенних, так і при екзо-генних процесах, у тому числі в зоні окиснення рудних родов. (малахіт по халькопіриту або куприту, стибіконіт по антимоніту тощо).

П. використовуються при пошукових роботах як прямі індикатори зруденіння, наприклад, циматоліт по сподумену, характерні повторні мінерали нікелю, кобальту, міді, свинцю, а також лімонітові П. по сульфідах і інших Fe-вмісних мінералах.

Фітоморфоза – псевдоморфоза мінералу по рослинних рештках.

Див. також[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]