Псилоцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Псилоцин
Psilocin Structural Formulae V.1.svg
Psilocin-3d-CPK.png
Систематична назва (IUPAC)
4-гідрокси-N,N-диметил-триптамін
Ідентифікатори
Номер CAS 520-53-6
Код ATC  ?
PubChem 4980
Хімічні дані
Формула C12H16N2O 
Мол. маса 204,27 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фізичні дані
Т плавлення 173–176 °C (343–349 °F)
Фармакокінетичні дані
Біодоступність  ?
Метаболізм Печінка
Період напіврозпаду 2-3 години
Виділення Нирки (з сечею)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

Prohibited (S9)(AU) Schedule III(CA) Class A(UK) Schedule I(US)

Використання перорально, IV

Псилоцин — алкалоїд, похідне триптаміну. У природі разом з іншим алкалоїдом — псилоцибіном зустрічається у грибах роду Psilocybe. У організмі людини може утворюватись з псилоцибіну шляхом дефосфорилювання. Вперше виділений у 1959 році швейцарським хіміком Альбертом Хофманом та його асистентом Гансом Чертером. У дозах 0,1-0,2 мг/кг ваги має психоактивну дію, схожу на дію ЛСД. У чистому вигляді являє собою білі кристали. Розчиняється у спирті та розбавленій оцтовій кислоті. З реактивом Маркі дає зеленувато-буре забарвлення. Згідно з українським законодавством відноситься до психотропних речовин.

Посилання[ред.ред. код]