Психолінгвістика
Психолінгвістика – це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності суб'єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи. Адже значення будь-якого знака полягає, насамперед, у активізації когнітивних процесів індивіда.
Мета психолінгвістики − опис та пояснення особливостей функціонування мови і мовлення як психічних феноменів із урахуванням взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників соціально-культурної діяльності особистості.
У фокусі уваги психолінгвістики – індивід у комунікації. Одним із основних положень психолінгвістики як когнітивної дисципліни є когнітивна обробка інформації, що надходить з органів чуття, яка відбувається на основі сформованих у індивіда ментальних репрезентацій.
Психолінгвіст займається не лише мовленням суб'єкта в нормальному стані, а й у стані емоційної напруги, зміненому стані свідомості, патологічних психічних станах.[1]
Т. Е. Гарлі пропонує визначати психолінгвістику як науку про психологічні процеси, що зумовлюють функціонування мови, зокрема розуміння, породження, запам’ятовування мови [2]. О. О. Леонтьєв вводить тлумачення психолінгвістики як науки, що вивчає, з одного боку, співвідношення особистості зі структурою і функціями мовленнєвої діяльності, а з іншого, – особистості з мовою як основною складовою частиною образу світу людини [3].
Зміст |
Основні завдання [ред.]
Основними завданнями психолінгвістики як когнітивної науки є дослідження:
- процесів планування мовлення;
- механізмів та процесів сприйняття, інтерпретації, розуміння та породження мовлення;
- структури та системи представлення знань індивіда та стратегії їх використання для когнітивної обробки дискурсу;
- механізми засвоєння та оволодіння мовою протягом розвитку дитини;
- проблеми білінгвізму, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою.
Найпоширенішими методами психолінгвістики є Психолінгвістичний текстовий аналіз (ПЛТА), Семантичний Диференціал (СД), Вільний Асоціативний Експеримент (ВАЕ), Інтент-аналіз (ІА), Контент-аналіз (КА), Семантичний Радикал (СР), Інтроспективний аналіз (ІНТРА).
Примітки [ред.]
- ↑ Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Вступ до психолінгвістики. - Острог: Нац. ун-т "Острозька академія", 2002. - 168 с.
- ↑ Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. - N.Y.: Psychology Press, 2008. - 602 p.
- ↑ Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 2005. - 288 с.
Література [ред.]
- Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Психолінгвістична діагностика. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - 188 с.
Посилання [ред.]
Див. також [ред.]
 |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
