Псковська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Псковська губернія
Coat of Arms of Pskov gubernia (Russian empire).png
Герб
PskovGub.jpg
Центр Псков
Існувала 1796
Площа 44211,2 (1914)
Населення 1 122 317 осіб (1897)
Попередники Псковське намісництво
Наступники Ленінградська область
Латвія
Естонія

Пско́вська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії. Губернським містом був Псков. Існувала з 1772 до 1777 та з 1796 до 1924 року, після чого увійшла до складу новоствореної Ленінградської області. Площа, станом на 1914 рік, становила 44211,2 км² (38846,5 квадратних верст). Населення, відповідно до даних перепису 1897 року — 1 122 317 чоловік[1]. У 1900-их роках налічувалось 1 млн. 188 тис. жителів, причому на долю міського населення припадало тільки 86 тисяч чоловік, переважало селянство — понад 93 відсотки від загальної кількості жителів[2].

Історія[ред.ред. код]

У складі Російської (Московської) держави[ред.ред. код]

1510 року Псковська республіка була приєднана московським князем Василем III до Московської держави. Відповідно до писарської книги 1585–1587 років, Псковська земля розділялась у цей час на 13 повітів.[3] Раніше у складі Псковської землі перебував ще 14-й, Себезький повіт з містом Себеж, який 1579 року відійшов до Речі Посполитої. А також приблизно з 1576 до 1584 року до неї належали деякі території Шелонської п'ятини Новгородської землі: Порховський повіт з містом Порховом і Ляцький повіт, що складався з Ляцького погосту.[4]

1708 року територія Псковської землі увійшла до складу Інгерманландської губернії, яку було перейменовано 1710 року на Санкт-Петербурзьку.

1719 року губернію було поділено на провінції, було утворено Псковську провінцію. Її повітовими містами були: Гдов, Ізборськ, Остров, Опочка, Псков, Холмський Посад, Заволоччя, Пусторжев і Кобильськ.

У складі Російської імперії[ред.ред. код]

1727 року з Санкт-Петербурзької губернії було виділено Новгородську губернію, яка складалась із 5 провінцій (Новгородської, Псковської, Великолуцької, Тверської та Бєлозерської).

1772 року, після першого розподілу Польщі, була створена Псковська губернія (центром губернії було місто Опочка). До неї увійшли 2 провінції Новгородської губернії (Псковська та Великолуцька) й нові — Двінська (Польська Ліфляндія) та Полоцька з земель колишнього Полоцького воєводства, а наприкінці того ж року приєднана з Могильовської губернії Вітебська провінція.[5]

У другій половині 1776 року Псковську губернію було розділено на дві нові губернії — Полоцьку та Псковську. При цьому до останньої з центром у Пскові відійшли колишні Псковська та Великолуцька провінції, а з Новгородської губернії Порховський, Гдовський повіти, а також деякі погости Новгородського повіту.[6]

1777 року замість губернії було створено Псковське намісництво у складі 10 повітів. 1781 Гдовський та Лузький повіти відійшли до Санкт-Петербурзької губернії, а ще за рік було утворено Печерський повіт.

1796 року намісництво було перетворено на Псковську губернію. На той момент губернія складалась із 6 повітів: Псковського, Великолуцького, Опочецького, Островського, Порховського та Торопецького. 1802 року з них було виділено ще два повіти: Холмський та Новоржевський[7].

За радянської влади[ред.ред. код]

У квітні 1918 року вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, Череповецька та Північнодвінська — були об'єднані в Союз комун Північної області, який вже 1919 року було ліквідовано. Також після Жовтневого перевороту Псковська губернія зазнала й низки територіальних змін, так 1920 року частина західних повітів відійшла до Естонії (Псковського) та Латвії (Псковського й Островського), а 1924 року з Вітебської губернії до Псковської були передані Велізький, Невельський та Себезький повіти. 1927 року Псковську губернію було ліквідовано і вона увійшла до складу Ленінградської області[8][9].

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

№ з/п Герб повітового міста Назва Повітове місто Площа,
верст²
Населення[10]
(1897), чол.
1 Coat of Arms of Velikie Luki (Pskov oblast).png Великолукський повіт Великі Луки (8 466 чел.) 4 173,3 123 779
2 Coat of Arms of Novorzhev (Pskov oblast) (1781).png Новоржевський повіт Новоржев (2 838 чол.) 3 247,8 113 769
3 Coat of Arms of Opochka (Pskov oblast) (1781).png Опочеський повіт Опочка (5 735 чол.) 4 069,9 135 654
4 Coat of Arms of Porkhov (Pskov oblast) (1781).png Порховський повіт Порхов (5 551 чол.) 6 045,9 175 853
5 Coat of Arms of Ostrov (Pskov oblast) (1781).png Островський повіт Остров (6 268 чол.) 4 357,0 161 877
6 Coat of Arms of Pskov (1781).png Псковський повіт Псков (30 478 чол.) 5 142,2 226 756
7 Coat of Arms of Toropets (Tver oblast).png Торопецький повіт Торопець (7 368 чол.) 5 222,0 96 472
8 Coat of Arms of Kholm (Novgorod oblast) (1781).png Холмський повіт Холм (5 894 чол.) 5 713,2 88 157

Керівництво губернії[ред.ред. код]

Генерал-губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Захар Чернишов граф, генерал-аншеф, генерал-губернатор обох білоруських губерній:
Могильовської та Псковської
1772—1777
Яків Сіверс генерал-поручик (був на посаді намісника Псковського)
1777—1781
Микола Репнін князь, генерал-аншеф
1782—1792
Йосип Ігельстрем генерал-аншеф
1792—1793
Григорій Осипов генерал-поручик
1793—1795

Військові губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Михайло Філософов генерал від інфантерії
1797—1798
Іван Розенберг генерал від інфантерії
1798—1799
Іван Гіка князь, генерал від інфантерії
1799—1800
Філіп Паулуччі маркіз, генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант
(був на посаді Ризького військового генерал-губернатора й керував Псковською губернією
з часів приєднання до Остзейських губерній
Указом від 06.08.1823 до остаточного відокремлення 31.12.1829)
1823—1829

Губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Михайло Кречєтніков генерал-майор
1772—1775
Олексій Наришкін камергер
1775—1776
Христофор Нолькен бригадир
1776—1777

Правителі намісництва[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Павло Мансуров генерал-поручик
1778—1781
Олексій Кожин чинний статський радник
1781—1785
Іван Піль генерал-поручик
1785—1788
Харитон Зуєв чинний статський радник
1788—27.01.1797

Губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Іван Молчанов чинний статський радник
29.01.1797—23.03.1797
Іларіон Алексєєв чинний статський радник
23.03.1797—05.09.1798
Олексій Беклешов таємний радник
05.09.1798—26.12.1800
Яків Ламздорф таємний радник
26.12.1800—1807
Микола Лоба чинний статський радник
1807—1811
Петро Шаховськой князь, таємний радник
1811—1816
Борис Адеркас чинний статський радник
12.12.1816—12.09.1826
Андрій Квітка чинний статський радник
12.09.1826—04.01.1830
Олексій Пещуров чинний статський радник
28.01.1830—29.11.1839
Федір Бартоломей генерал-майор
09.12.1839—28.02.1845
Олексій Черкасов чинний статський радник
28.02.1845—06.09.1856
Валерій Муравйов чинний статський радник
30.11.1856—19.02.1864
Костянтин Пален граф, статський радник, (затверджений із наданням звання чинного статського радника 01.01.1865)
26.02.1864—01.01.1867
Борис Обухов у званні камергера, чинний статський радник
20.01.1867—30.03.1868
Михайло Каханов чинний статський радник
17.04.1868—01.04.1872
Михайло Прутченко у званні камергера, чинний статський радник
09.06.1872—13.01.1886
Олександр Ікскуль фон Гільденбандт таємний радник
30.01.1886—02.03.1888
Костянтин Пашенко таємний радник
31.03.1888—07.06.1900
Борис Васильчиков князь, на посаді шталмейстера, чинний статський радник
07.06.1900—13.06.1903
Олександр Адлерберг граф, чинний статський радник
13.06.1903—24.01.1911
Микола Медем барон, чинний статський радник
24.01.1911—12.1915
Аркадій Келеповський чинний статський радник
1915—1916

Губернські керівники дворянства[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Іларіон Голеніщев-Кутузов генерал-поручик
1779—1781
Данило Креніцин підполковник
1781—1784
Матвій Чихачов чинний статський радник
1784—1794
Петро Ганнібал генерал-майор
1794—1796
Ларіон Мяхкой надвірний радник
1796—1799
Матвій Рокотов статський радник
1799—1802
Михайло Брилкін колезький радник
1802—1808
Степан Вохін колезький радник
1808—1809
Микола Великопольський полковник
1809—1810
Михайло Бороздін генерал-лейтенант
1810—1811
Клементій Расіхін чинний статський радник
1811—1812
карл Штакельберг титулярний радник
1812—1813
Микола Карамишев генерал-майор
1814—1823
Олексій Львов полковник
1823—1826
Олексій Васильчиков чинний камергер
1826—1829
Олексій Пещуров статський радник
1829—1830
Дмитро Базюкін капітан 2 рангу
1830—1831
Микола Васильчиков генерал-майор
1831—1832
Микола Яхонтов камергер, статський радник
1832—1835
Микола Крекшин колезький радник
1835—1841
Микола Беклешов таємний радник
1841—11.1859
Михайло Грушецкий гвардії капітан
29.11.1859—1862
Микола Волков колезький радник (чинний статський радник)
1862—1865
Олександр Фітінгоф-Шель барон, чинний статський радник
1865—1877
Олександр Зарін таємний радник
1877—04.1893
Модест Карамишев чинний статський радник
11.04.1893—03.03.1895
Микола Новосильцов відставний гвардії полковник, на посаді єгермейстера, гофмейстер
03.03.1895—1904
Володимир Філософов статський радник
20.04.1904—1907
Михайло Скворцов генерал-майор
18.02.1907—1910
Микола Лавриновський гофмейстер
13.02.1910—1913
Сергій Зубчанінов титулярний радник (чинний статський радник)
1913—1917

Віце-губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Олексій Голохвастов бригадир
1777—1782
Харитон Зуєв статський радник
1782—1786
Михайло Брилкін статський радник
1786—1793
Єгор Дєдєнєв статський радник
1793—1795
Микола Беклешов статський радник
1795—05.09.1798
Петро Венгерський статський радник
05.09.1798—21.06.1800
Михайло Бібіков статський радник
21.06.1800—1805
Степан Бакєєв капітан-командор
1805—1807
Самуїл Фігнер статський радник
1807—1809
Христофор Ренненкампф статський радник
1811—1817
Павло Соков колезький радник
1817—1820
Михайло Баранов колезький радник
1820—1823
Федір Татарінов колезький радник
26.12.1823—11.07.1826
Григорій Дубецький колезький радник
11.07.1826—30.11.1828
Іван Лаубе статський радник
30.11.1828—03.08.1830
Олексій Дєдєнєв колезький радник
06.10.1830—19.02.1837
Іван Афендік чинний статський радник
19.02.1837—01.01.1838
Кожевніков колезький радник
01.02.1838—05.01.1839
Микола Васьков статський радник
04.03.1839—05.07.1843
Іполит Потулов чинний статський радник
05.07.1843—03.03.1856
Олександр Оголін статський радник
03.03.1856—26.07.1857
Лев Перовський статський радник
26.07.1857—02.08.1859
Микола Родзянко чинний статський радник
02.08.1859—31.03.1867
Костянтин Бендон чинний статський радник
12.05.1867—20.05.1870
Олександр Жемчужников чинний статський радник
20.05.1870—01.01.1873
Олександр Урусов князь, колезький радник
16.02.1873—12.04.1874
Леонід Теляковський статський радник (чинний статський радник)
29.05.1874—01.01.1890
Микола Брянчанінов чинний статський радник
01.01.1890—16.02.1893
Олександр Адлерберг у званні камергера, колезький радник (статський радник)
18.02.1893—03.01.1898
Олексій Хвостов колезький радник (статський радник)
16.01.1898—06.03.1900
Костянтин Пален граф, церемоніймейстер
06.03.1900—30.05.1902
Сергій Андреєвський статський радник
30.05.1902—30.12.1902
Микола Медем барон, колезький радник (чинний статський радник)
04.01.1903—24.01.1911
Володимир Крейтон статський радник (чинний статський радник)
24.01.1911—1914
Сергій Оболенський князь, полковник
1914—1916
Василь Арсеньєв надвірний радник
1916—1917

Населення[ред.ред. код]

Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1856)

Національний склад у 1897 році[11]:

Повіт росіяни естонці латиші євреї фіни
Губернія в цілому 94,7 % 2,3 %
Великолукський 96,7 %
Новоржевський 97,9 %
Опочецький 98,5 %
Островський 96,5 % 1,8 %
Порховський 97,8 %
Псковський 87,5 % 7,8 % 1,7 %
Торопецький 92,7 % 3,0 % 1,4 % 1,7 %
Холмський 93,4 % 2,5 % 1,1 % 1,1 %

Символіка[ред.ред. код]

В якості герба губернії офіційно був затверджений герб Пскова зразка 1781 року, однак також використовувався герб, розроблений за зразком символів інших губерній — увінчаний Імператорською короною та оточений вінцем, перевитим Андріївською стрічкою. (Цей герб не був офіційно прийнятий до 8 грудня 1856 року).[12] З 1857 до 1917 використовувався герб з короною.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона»: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — г. СПб.: 1890—1907 гг. (рос.)
  2. В. І. Ленін і Псковський край. Документи, статті
  3. За книгою В. Л. Яніна Новгород і Литва. Прикордонні ситуації у 13-15 століттях.)
  4. Дозорна книга В. М. Безобразова 7084 р.
  5. С. ТАРХОВ. Зміни адміністративно-територіального поділу Росії за останні 300 років 1708–1914
  6. Коломицева. «Псковській губернії 225 років».
  7. Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона
  8. Історія адміністративного поділу Псковської області
  9. Білоруська РСР. Коротка енциклопедія. Том 1
  10. «Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської імперії (без Фінляндії)». Архів оригіналу за 2012-02-29. 
  11. Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
  12. Герб Псковської області

Посилання[ред.ред. код]