Пташине перо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будова пташиного пера (на прикладі махового): 1 — опахало, 2 — стовбур, 3 — борідки, 4 — пухова частина, 5 — очин

Перо́ — рогове утворення шкіри птахів. Пера вкривають більшу частину поверхні тіла птаха та формують оперення.

Структура[ред.ред. код]

Найскладніша будова притаманна контурним перам, що утворені стрижнем та двома опахалами, розташованими в одній площині. Нижня частина стрижня — так званий очин — порожня та позбавлена опахал, всередині розташовано плівчасте утворення, що називається «душка». Решта стрижня — «ствол» — має серцевину, що складається з легкої рогової комірчастої тканини.

Опахала утворені довгими борідками, від яких відходять менші бородки другого порядку; на них, в свою чергу, розташовані рогові гачки, якими зкріплюються борідки пера. В разі відсутності гачків борідки залишаються незчіпленими, і такий вид пера називається пуховим.

Завдяки оперенню птахи можуть набувати різного забарвлення, що досягається двома шляхами. По-перше, шляхом вміщення в борідках пера барвників різного кольору (наприклад, у папуг); і по-друге, завдяки специфічній структурі поверхні пера, що забезпечує відбивання світла разом з його спектральним розкладенням (наприклад, у павича). Птахи, яким притаманне таке «структурне» забарвлення, втрачають його в разі намокання пір'я.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють такі види пер: контурні, нитчасті, пухові, пух та щетинки.

До контурних пер належать: махові, що відіграють головну роль в утворенні несучої поверхні крила; рульові, що утворюють хвіст, та криючі, що вкривають тулуб птаха і значну частину крил.

У більшості птахів (за деякими винятками, наприклад, пінгвінів) криючі пера вкривають тіло не скрізь: ділянки шкіри, де ростуть пера (птерилії) чергуються з ділянками, де пера відсутні (аптерії). Аптерії вкрито перами з сусідніх птерилій.

Нитчасті пера відрізняються довгим, тонким та м'яким стволом, та дуже нечисленним борідками другого порядку на його дістальному кінці. Звичайно, вони вкриті контурними перами, але у деяких птахів (наприклад, у бакланів) на ділянках шиї та потилиці виступають на поверхню оперення.

Пухові пера, як і пух, характеризуються м'яким та тонким стрижнем і незчепленими борідками. Ці види пер запобігають охолодженню тіла.

Для пуху характерний вкорочений стрижень та незчеплені борідки першого порядку, за майже повної відсутності борідок другого порядку. Ембріональне перо, з якого розвиваються всі форми пер, за будовою подібне до пуху.

Щетинки являють собою стрижні пер, позбавлені борідок. Вважається, що вони, як і нитчасті пера, виконують функцію органів дотику.

Пера на кінцях з часом стираються, розтріплюються та вицвітають, що призводить птахів до необхідності линяння, тобто періодичної зміни пір'я.

Пташине перо

Походження та розвиток[ред.ред. код]

Докладніше: Розвиток пера

Тривалий час вважалося, що еволюційно пера походять від шкірних лусок рептилій, але останнім часом цей постулат поставлено під сумнів[1]. Спочатку пера виконували функцію теплоізоляції та, вірогідно, маркерну, у шлюбній поведінці, і лише потім стали пристосуванням для польоту.

Експериментально доведено, що відсутність в організмі ембріону птахів білкового рецептора, яка спричинює утворення перетинок між пальцями ніг, викликає також і перетворення шкірної луски на ногах на пера[2]

Використання людиною[ред.ред. код]

Пера застосовують для набивки перин, подушок, м'яких меблів, а також для утеплення одягу (особливо цінується пух гаги).
У багатьох народів (зокрема, до середини 19-го сторіччя і в західноєвропейських країнах) пера входять до складу традиційного святкового вбрання.

Джерела[ред.ред. код]


Матеріал Це незавершена стаття про матеріал.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.