Птолемей ІІІ Евергет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Птолемей ІІІ Евергет
Πτολεμαῖος Εὐεργέτης
Ptolomeo III.JPG
Цар Єгипту
Початок правління: 246 до н. е.
Кінець правління: 222 до н. е.
Попередник: Птолемей II Філадельф
Наступник: Птолемей IV Філопатор
Дата народження: 284 до н. е.
Дата смерті: 222 до н. е.
Дружина: Береніка II
Діти: 3 сини та 2 доньки
Династія: Птолемеї
Батько: Птолемей II Філадельф
Мати: Арсіноя I

Птолемей ІІІ Евергет (*284 до н. е. —222 до н. е.) — цар Єгипту у 246 до н. е.222 до н. е. роках, визначний політичний та військовий діяч. Прізвисько «Евергет» значить «Благодійний».

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Лагидів (Птолемеїв). Син Птолемея II Філадельфа, царя Єгипту, та Арсіної I, доньки Лісімаха.

Про молоді роки Птолемея III мало відомостей. Одним з вчителів майбутнього царя був Аполлоній Родоський. У 247 році до н. е. стає співволодарем Птолемея II. Обійняв трон у 246 році до н. е. (після смерті свого батька). У своїй зовнішній та внутрішній політиці слідував попереднику. При цьому значну увагу розширенню впливу Єгипту в Келесирії, Малій Азії та африканському узбережжі. Вже у 246 році до н. е. шлюбом з донькою володаря Кіренаїки володар Єгипту приєднав це царство до своїх володінь.

Водночас розпочав Третю сирійську війну (Лаодікейську) проти Селевка II, під час якої здобув значні успіхи: була захоплена уся Сирія, приєднані землі у Малій Азії (від Карії до Кілікії), армія Птолемеїв досягла Вавилону, а сам Птолемей III захопив столицю Антіохію, де мав намів оголосити себе царем Сирії. Втім внутрішній трудності в самому Єгипті та спротив місцевого населення змусив єгипетського царя відмовитися від цих планів. За мирною угодою 241 року до н. е. Птолемей Евергет закріпив за собою Фінікію. Келесирію, а також Селевкію Пієрію (порт Антіохії), проте відмовився від Памфілії.

Після повернення до Єгипту цар значну увагу став приділяти посиленню еллінізації, розвитку культури, розширенню підтримки серед місцевого населення. У 238 році до н. е. він започаткував традицію зборів жерців усіх єгипетських корінних храмів, які отримали назву синодів. Перший було проведено у Канопі (інформація про його результати зберігається на канопській стеллі). Тоді ж відбулося впровадження поняття високосний рік. У 237 році до н. е. за наказом царя було внесені нові корективи до календаря.

До здобутків Птолемея III належить зведення величного храму, присвяченого богу Серапісу (Серапеум), що став одним з відомих пам'яток античного світу. Розбудовувалися храми у Карнатику та Мемфісі. Значну увагу приділяв наповненю Олександрійської бібліотеки.

Війська у 230-х роках до н. е. зайняли узбережжя Фракії і Геллеспонт, приєднали жеякі острови Егейського моря. Було укладено союз із Спартою проти Ахейського союзу та Македонії, втім цар Єгипту не надав допомоги спартанському союзнику царю Клеомену III. В результаті військо Спарти було розбито у битві при Селасії.

Птолемей III помер у 222 році до н. е., передавши владу синові Птолемею.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Береніка II, донька Магаса, царя Кіренаїки

Діти:

  • Арсіноя III (245–205 до н. е.)
  • Птолемей (244–205 до н. е.)
  • Олександр (242 до н. е.)
  • Магас (241–222 до н. е.)
  • Береніка (239 до н. е.—д/н)

Джерела[ред.ред. код]

  • Günther Hölbl: Geschichte des Ptolemäerreiches. Politik, Ideologie und Religiöse Kultur von Alexander dem Großen bis zur römischen Eroberung. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1994, ISBN 3-534-10422-6, S. 46-50.
  • Alan K. Bowman, Egypt after the Pharaohs, 332 BC — AD 642, Guild Publishing, London, 1986