Пуассон Сімеон-Дені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сімеон-Дені Пуассон

Народився	21 червня 1781 Пітів'є, департамент Луара, Франція
Помер	25 квітня 1840 Париж
Місце проживання	Париж
Громадянство	французьке
Галузь наукових інтересів	математика,математична фізика
Заклад	Політехнічна школа, Паризький університет
Alma Mater	Політехнічна школа
Вчене звання	професор
Відомі учні
Відомий у зв'язку з:	рівняння Пуассона, розподіл Пуассона, коефіцієнт Пуассона

Сімеон-Дені Пуассон (фр. Siméon-Denis Poisson) (21 червня 1781, Пітів'є, департамент Луара, - 25 квітня 1840, Париж) - французький учений, член Паризької АН (1812), почесний член Петербурзької АН (1826).

Після закінчення в 1800 році Політехнічної школи в Парижі працював там же (з 1806 року професор). Із 1809 року професор Паризького університету. Праці Пуассона відносяться до теоретичної і небесної механіки, математики і математичної фізики. Він вперше записав рівняння аналітичної механіки в складових імпульсу. У гідромеханіці Пуассон узагальнив рівняння Нав'є-Стокса на випадок руху стисливої в'язкої рідини з урахуванням теплопередачі. Розв'язав ряд задач теорії пружності, ввів коефіцієнт Пуассона і узагальнив рівняння теорії пружності на анізотропні тіла. У області небесної механіки досліджував стійкість руху планет Сонячної системи, займався розв'язком задач про збурення планетних орбіт і про рух Землі навколо її центру маси. У теорії потенціалу ввів рівняння Пуассона і застосував його до розв'язку задач з гравітації й електростатики. Пуассонові належать праці з інтегрального числення (інтеграл Пуассона), числення скінченних різниць (формула підсумовування Пуассона), теорії диференціальних рівнянь в частинних похідних, теорії ймовірностей, де він довів окремий випадок закону великих чисел і одну з граничних теорем (теорема Пуассона, розподіл Пуассона).

Досліджував питання теплопровідності, магнетизму, капілярності, розповсюдження звукових хвиль і балістики. Був переконаним прихильником атомізму Лапласа.