Публій Ветурій Гемін Цікурін
| Публій Ветурій Гемін Цікурін | |
|---|---|
| лат. P.Veturius Geminus Cicurinus | |
| Ім'я при народженні | Publius Vetusius Geminus Cicurinus |
| Народився |
невідомо Рим |
| Помер |
після 499 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 499 рік до н. е. |
| Попередник | Маній Туллій Лонг |
| Наступник | Тит Ларцій Флав |
| Рід | Ветурії |
| Батько | Гай Ветурій Цікурін |
| Мати | невідомо[2] |
| Брати, сестри | Тит Ветурій Гемін Цикурін (консул 494 року до н. е.)[2][1] |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Гай Ветурій Цікурін |
Пу́блій Вету́рій Гемі́н Цікурі́н (лат. Publius Vetusius Geminus Cicurinus; ? — після 499 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 499 року до н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з патриціанського роду Ветуріїв. Син Гая Ветурія Цікуріна, мав брата-близнюка Тита, тому отримав агномен «Гемін» (Близнюк). Був серед прихильників Марка Юнія Брута, який організував змови проти царя Тарквінія Гордого.
У 509 році до н. е. консул-суфект Публій Валерій Публікола призначив Ветурія першим квестором республіки. Звитяжив під час боротьби проти військ Тарквінія Гордого, латинського союзу, царя Порсени.
У 499 році до н. е. його було обрано консулом разом з Тітом Ебуцієм Гельвою. З успіхом воював проти міста-держави Фідени, завдавши останньому поразки. Підкорив місто Крустумерія. Також разом з колегою змусив місто-державу Пренеста вийти з латинського союзу і укласти союз із Римом.
З того часу про подальшу долю Публія Ветурія Геміна Цікуріна немає відомостей.
Родина[ред. | ред. код]
- Гай Ветурій Цікурін, консул 455 року до н. е.
Джерела[ред. | ред. код]
- T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), S. 10f
