Публій Елій Пет (консул 201 р. до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Публій Елій Пет (лат. Publius Aelius Paetus; приблизно 240 р. до н. е. — 174 р. до н. е.) — давньоримський консул кінця ІІІ ст. до н. е. Визначний прибічник та союзник Сципіона Африканського, був разом з ним обраний цензором у 199 р. до н. е.

Родина[ред.ред. код]

Публій Елій Пет був, як вважають історики, старшим сином Квінта Елія Пета (Quintus Aelius Paetus), претора, якого було вбито у бою при Каннах у серпні 216 р. до н. е. Батько, Квінт Елій Пет, вірогідно, був нащадком Публія Елія Пета (Publius Aelius Paetus), консула 337 р. до н. е. та начальника кінноти, і по суті, став одним із перших консулів плебейського походження. Ще одним предком може бути Гай Елій Пет (Gaius Aelius Paetus), консул 286 р. до н. е.

Його молодшим братом був Секст Елій Пет Кат (Sextus Aelius Paetus Catus), який став консулом у 198 р. до н. е. та цензором у 194 р. до н. е., і відомий нам завдяки Цицерону як правник та коментатор «Дванадцяти таблиць».

Політичне життя[ред.ред. код]

Ім'я Елія Пета досить рідко зустрічається у Лівієвій «Історії Риму». Він був начальником кінноти у 202 р. до н. е., обирався претором і став консулом у 201 р. до н. е. разом з Гнеєм Корнелієм Лентулом (Gnaeus Cornelius L.f. Lentulus).

У рік свого консульства уклав договір з лігурійцями і був обраний одним з десяти децемвирів для розподілу земельних наділів серед ветеранів Сципіона Африканського у Самнії та Апулії.

У 199 р. до н. е. його було обрано цензором разом із самим Сципіоном Африканським.

За Лівієм, Публій Елій Пет помер у Римі у 174 р. до н. е. під час чуми. Його сином був Квінт Елій Пет (Quintus Aelius Paetus), який став консулом у 167 р. до н. е.

Література[ред.ред. код]

Тіт Лівій. Історія від заснування міста