Публій Помпоній Секунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Публій Калвізій Сабін Помпоній Секунд (I ст. н.е.) — державний та військовий діяч Римської імперії, давньоримський поет часів імператорів Калігули та Клавдія.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з плебейських родів Калвізієв та Помпонієв. Син Публія Помпонія та Вістілії. Замолоду брав участь у державних справах. Був другом Луція Елія Сеяна. У 31 році після страти останнього Помпонія було запроторено за наказом імператора тіберія до в'язниці. Помпонія Секунда було звільнено лише після приходу до влади імператора Гая Калігули у 37 році. За деякими відомостями у 44 році (з березня по червень) суфектом після смерті Гая Салюстрія Кріспа Пасієна. В цей час затоваришував з Плінієм Старшим.

За часів імператора Клавдія Помпонія було призначено імператорським легатом у провінції Верхня Германія. В цей час до провінції вдерлося плем'я хаттів, яким Помпоній завдав нищівної поразки й змусив укласти мирну угоду з імперією. За це він отримав тріумф.

Творчість[ред.ред. код]

Помпоній був значним поетом свого часу, складав трагедії. Їх високо оцінювали Квінтіліан, Пліній Молодший, Таціт. Секунд приділяв значну увагу тонкощам граматики та стилю при складанні своїх творів. В якості тем використовував грецькі трагедії. Найвідомішим твором Помпонія Секунда є претекста «Еней».

Джерела[ред.ред. код]

  • Gian Biagio Conte, Latin Literature: A History pp. 417–418
  • Wilhelm Siegmund Teuffel, History of Roman Literature (Eng. trans., 1900), 284, 7.