Публій Сервілій Ватія Ісаврік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Публій Сервілій Ватія Ісаврік (лат. Publius Servilius Vatia, * 130 — † 44 роки до н.е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Сервіліїв. Син Гая Сервілія Ватія, претора 114 року до н.е., та Цецилії Метелли, доньки Квінта Цецилія Метелла Македонського, консула 143 року до н.е.

У 100 році до н.е. брав участь у придушенні руху Луцея Апулея Сатурніна. У 98 році до н.е. обирається народним трибуном. У 90 році до н.е. стає претором, в якості пропреторства отримує Кілікію або Сардинію, якою керує у 8988 роках до н.е. В цей час одержує низку перемог над місцевими племенами, за що отримує тріумф.

При підтримці у 87 році до н.е. Луція Корнелія Сулли боровся за консульство, але програв вибори. Брав участь у громадянській війні на боці Сулли. У 87 році до н.е. в якості легата захищав м.Арімін від маріанців, але був витіснений звідти Гаєм Марієм Гратидіаном. У 82 році до н.е. знову стає легатом Сулли й одержує рішучу перемогу над маріанцями під Клузієм.

У 79 році до н.е. обирається консулом (разом з Аппієм Клавдієм Пульхром). На цій посаді намагався завадити наданню тріумфа Гнею Помпею, але марно. У 7874 роках до н.е. займає посаду проконсула Кілікії, де веде війни з піратами та місцевими племенами. Перших він повністю розбив біля узбережжя, після чого захопив землі біля моря в Лікії та Памфілії. У 74 році до н.е. Ватія перетнув гори Таври й розбив плем'я ісаврів, приборкавши їх. За це він отримав тріумф й почесний агномен «Ісаврік».

В цей же час приблизно у 77 році до н.е. Публій Сервілій стає членом колегії понтифіків. Згодом у 70 році до н.е. був одним з суддів у процесі Корнелія Верреса. У 63 році до н.е. балотувався на посаду великого понтифіка, але програв Гаю Юлію Цезарю. В цьому ж році при обговорені долі учасників змови Катиліни Ватія виступив за смертну кару для них. У 57 році до н.е. підтримав пропозицію щодо повернення до Риму Марка Туллія Цицерона.

У 55 році до н.е. Публія Сервілія обрано цензором (разом з Марком Валерієм Месалою Нігером). Разом з колегою намагався виправити течію Тібра, але без успіху.

Родина[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Flor. I 41, 4—5
  • Volker Fadinger: Servilius (I 27). In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 5, Stuttgart 1975, Sp. 144.
  • Act. tr. Degrassi 84 сл., 563
  • Henry A. Ormerod: The Campaigns of Servilius Isauricus against the Pirates. In: The Journal of Roman Studies, Bd. 12 (1922), S. 35-56.