Публій Сір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Публій Сір або Пубілій Сір — лат. Publilius или Publius Syrus, (I ст. до н. е.) — римський мімічний поет часів Цезаря і Августа. Родом із Сирії (звідки і прізвисько Syrus — сирієць). Молодший сучасник і суперник Лаберія. У Римі з'явився в якості раба, пізніше отримав свободу і з великим успіхом розігрував свої драматичні твори по різних містах Італії. Особливо цінувалися його міми, вони були переповненні повчальними висловами, і це подобалося тогочасному римському населенню.

З цих висловів пізніше був складений збірник приказок і сентенцій. Можливо, його упорядником був Сенека, який завжди охоче цитував Сіра. Ймовірно, ця збірка використовувалася в системі римської шкільної освіти. У середньовіччі збірник був доповнений багатьма запозиченнями з сторонніх джерел, ідентифікувати які часто не представляється можливим.

Сучасні відкриття доповнили творчу спадщину Публія Сіра невідомими протягом довгих століть творами. Багато висловлювань Публія Сира дійшли до нас видозміненими.

Збірник промов Сіра мав назву лат. «Publii Syri muni sententiae».


Тексти[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]