Пудра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пудра

Пудра (від фр. poudre, «пил») — невеликий порошок, що часто використовується для декоративної косметики.

У косметиці[ред.ред. код]

Виробляється в порошкоподібній, рідкій та спресованій компактній формі. Це ароматизована тонкодисперсна однорідна суміш мінеральних та органічних сполук, призначена для поліпшення кольору обличчя, для захисту шкіри від шкідливих впливів середовища та вбирання виділень шкіри.

Пудра

Склад[ред.ред. код]

Склад:

  • Оксид заліза — цей мінерал сам по собі є пігментом, створюючи широкий спектр відтінків пудри, які добре підходять під колір шкіри.
  • Оксид цинку — антиспетик, також захищає від шкідливого ультрафіолету.
  • Нітрид бору — додає матовий блиск шкірі, пом'якшує її.
  • Діоксид титану — додає пудрі ефект тонального крему, розгладжує шкіру, зволожує і приховує нерівності.
  • Силікати алюмінію — пом'якшують і розгладжують шкіру, роблять її шовковистою і надають блиск
  • Алмазна пудра — робить шкіру сяючою, омолоджує її.
  • тальк, каолін та ін.

Всі компоненти, які входять до складу мінеральної пудри, ретельно очищаються. Деякі виробники косметики додають в пудру додаткові компоненти: цитрин, аметист, аквамарин, турмалін. Вони надають шкірі матовий відтінок, розгладжують нерівності, покращують циркуляцію крові у верхніх шарах шкіри.

Широко поширені пудри білого, рожевого, жовтуватого (рашель), жовтувато-рожевого кольорів, а також кольору засмаги та персика. Для фарбування пудри застосовують барвники неорганічні (сієна, залізоокисні пігменти жовтий і червоний та ін.), органічні (еозин, лак червоний ЖБ, фарби косметичні), мінерального та синтетичного походження.

Щоб пудра мала приємний запах, в неї додають отдушку.

Виготовлення[ред.ред. код]

Процес приготування всіх видів пудр (за винятком кремоподіюної та рідкої) зводиться переважно до змішування всіх її інгредієнтів з наступним просівом на ситах (мають 3600 отворів на 1 см2) або змішування та подрібнення на відповідних млинах.

Мода галантного століття[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Менделеев Д. И., Соколов А. М., — Косметики // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.