Пуластья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Онук Пуластья Равана і Арджуна Картавір'я

Пуластья (санскр. पुलस्त्य, Pulastya?) — в індуїстській міфології один з Праджапаті. Також є Манаса-Путров, або народженим розумом Брахми [1].

За міфічному переказами, через Пуластья Брахмою були передані людям багато Пурани[2]; в той же час він сам благословляє мудреця Парашара за написання пуран.

Істотне значення має т. зв. «Тіртхаятра Пуластья» (Мбх. III 80-83), в якій Пуластья розповідає Бхішми про важливість і велич всіх святих місць Індії. І тому потім він став називатися гуру Бхішми. Ця тіртхаятра охоплює весь субконтинент і є єдиною в своєму роді, а також надійним джерелом з географії Стародавньої Індії [3].

Одного разу Пуластья, як батько ракшасов, врятував їх від загибелі. Він відрадив мудреця Парашара приносити жертву, яким той хотів знищити всіх ракшасов [4].

Пуластья згадується також як Брахма-ріші (мудрець-брахман), Діва-ріші (божественний мудрець) і Віпрайогі.

Нащадки Пуластья[ред.ред. код]

Пуластья мав декілька дружин згідно з індуїстською міфологією. У їхнє число входять Пріті, Хавірбху (дочка Кардами; інше ім'я - Маніна), Сандхья (уособлення сутінків) і Пратічі [5].

Від Пуластья відбулися ванари (мавпи), кіннари, ракшаси (Мбх. I 60, 7), гандхарви і якши [6]. Детями Пуластья вважаються Аджьяпи («п'ють очищене масло»), один з розрядів пітаров (предків) [7].

Від дружини Пріті мав сина Даттолі (Дамбхолі). Цей син у попередньому народженні в Манвантари Сваямбхуви Ману був мудрецем Агастья, згідно з Вішну-пураною.[8]

Найвідоміший син - Вішравас, від дружини Хавірбху, або Маніна. На цей рахунок є спеціальна легенда.

Одного разу в Третаюга Пуластья здійснював подвижництво на горі Міру. Поруч те ж саме робив мудрець Трінабінду. Але з'явилися в ашрамі небесні діви з коханцями й своїми еротичними іграми й танцями осквернили територію ашрами. Пуластья розгнівався і вибухнув прокляттям. Відтепер будь-яка діва, що входить в ашрам, повинна була завагітніти. Не знаючи це, дочка мудреця Трінабінду Маніна зайшла в ашрам і завагітніла від Пуластья. Останній одружився на ній і народився у них Вішравас [5]. У Махабхараті про цього мудреця йдеться, що він половина Пуластья і був народжений останнім у гніві [9].


У свою чергу у Вішраваса дві жінки Кайкасі і Деваварніні, або Ілабіла. Від Кайкасі він мав три сини - Равану, Кумбхакарну, Вібхішану і дочка Шурпанакху. Всі вони є героями Рамаяни і називаються нащадками Пуластья. Від Ілабіли у Вішраваса народився Вайшравана, або Кубера. Іноді кажуть, що останній був народжений від корови і Вішраваса.

У Махабхараті одного разу йдеться, що всі сини Пуластья народилися на землі як брати Дурьодхана, тобто Кауравами, і разом з ним їх було 101 [10].

Також в Брахмаданда-пурані розповідається, що онук Пуластья Равана зустрів героя Картавір'єю Арджуну на берегах річки Нармада, а той дав його до в'язниці. Пуластья був засмучений, почувши про укладення онука, і пішов до Картавір'єю Арджуне, і пояснив йому, що Равану потрібно звільнити, що той і зробив.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Махабхарата. Книга перша. Адіпарва./Пер. з санскр. і коммент. В. І. Кальянова. - Л.: Наука, 1950. - С. 174.
  2. Міфи народів світу/Ред. С. А. Токарєв. - М.: Радянська енциклопедія, 1991. - Т. 2. - С. 349.
  3. Махабхарата. Книга третя. Лісова (Араньякапарва)./Пер. з санскр., передмова і комент. Я. В. Василькова і С. Л. Невелєва. - М.: Наука, 1987. - С. 8.
  4. Махабхарата. Книга перша. Адіпарва./Пер. з санскр. і коммент. В. І. Кальянова. - Л.: Наука, 1950. - С. 462-463.
  5. а б Mani, Vettam. Puranic Encyclopedia. - New Delhi: Motilal Banarsidass, 1975. - P. 612. - ISBN 0-8426-0822-2
  6. Hopkins EW Epic mythology. - Strassburg: K. J. Trubner, 1915. - P. 148, 191, 199. - ISBN 0-548-71855-5.
  7. Закони Ману. - М.: ЕКСМО-Прес, 2002. - С. 117. - ISBN 5-04-008975-9.
  8. Hopkins EW Epic mythology. - Strassburg: K. J. Trubner, 1915. - P. 185. - ISBN 0-548-71855-5.
  9. Махабхарата. Книга третя. Лісова (Араньякапарва)./Пер. з санскр., передмова і комент. Я. В. Василькова і С. Л. Невелєва. - М.: Наука, 1987. - С. 519.
  10. Махабхарата. Книга перша. Адіпарва./Пер. з санскр. і коммент. В. І. Кальянова. - Л.: Наука, 1950. - С. 187.