Пульверизатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пляшка з ручним обприскувачем
Інші значення див. Аерозольний диспенсер, форсунка, аерозоль, аерозоль (лікарська форма)

Пульверизатор (розпилювач, обприскувач) — ключовий елемент обприскувача, штанги-розпилювача чи пістолета-розпилювача, форсунки (наприклад, з обертовим розпилювачем), прасок; машини чи устаткування для оздоблювальних або покрівельних робіт; пристрій з розпилювачем, що використовується для розпилення або розбризкування рідини.

Розпилювачі використовуються для розпилення з метою одержання аерозолю або бризок рідких прохолодних мийних засобів, косметики, хімічних речовин. В сільському господарстві для розпилення або розбризкування гербіцидів та ін.

У сільському господарстві, обприскувач це частина обладнання з форсункою для застосування гербіцидів, пестицидів та добрив для сільськогосподарських культур, польових культур, багаторічних насаджень, чагарників та ягідників.

Обприскувачі варіюються в розмірах і в типах портативних пристроїв: ручні пляшкові обприскувачі, ручні ранцеві обприскувачі з пістолетами; садові обприсувачі, обприскувачі для самохідних установок, для підйомних машин, обприскувачі причіпні, навісні, бензинові.

Етимологія[ред.ред. код]

Пульверизувати — запозичення з французької мови; французьке pulvériser «пульверизувати, розпилювати» походить від пізньолатинського pulverisare, утвореного від лат. pulvis (pulveris) «пил, дрібний пісок, попіл», спорідненого з латинським pollis «мука тонкого помелу».[1]

Вибух обприскувач з виноградників і садів
1264 Rogator Spraying Corn.JPG

Самохідний обприскувач

Gedragen spuitmachine.jpg

Самохідний обприскувач

Selbstfahrspritze2.JPG

Самохідний обрискувач в роботі

Gartenspritze.jpg

Садовий обприскувач

Винахід[ред.ред. код]

  • Близько 1790 у Франції виявлено явище виштовхування газованого напою з ємності.
  • 1837 - винайдений сифон.
  • 1862 - експерименти з розбризкуванням рідини за допомогою стисненого газу.
  • 1927 - норвезький інженер Ерік Ротхейм запропонував першу придатну для застосування конструкцію аерозольного балона.
  • 1943 - американці Лайл Гудхью та Вільям Салліван на замовлення уряду США розробили «бомбу для комах», (йшла Друга світова війна, і потрібно було знайти спосіб оперативно розпорошувати інсектициди, щоб взяти під контроль хвороби, що переносяться комахами ). Цю дату можна назвати початком масового виробництва аерозольних балонів.
  • 1947 - інсектициди в аерозольній упаковці вийшли на масовий ринок.
  • 1949 - Роберт Абпланальп винаходить розпилювальний клапан сучасного типу. У тому ж році Едвард Сеймур за пропозицією його дружини Бонні налагоджує виробництво аерозольної фарби.
  • 1970-і роки - після досліджень, згідно з якими фреон руйнує озоновий шар, розпочато перехід на вуглеводневі пропеленти.
Аерозольний диспенсер в формі металевого балону

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В.Т.Коломієць, В.Г.Скляренко - 2003. - 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:142)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]