Пульсуючий елекричний струм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пульсуючий електричний струм — це струм, який змінює своє значення з плином часу, але не змінює (як змінний струм) свій напрямок.

Властивості пульсуючого струму та область його застосування[ред.ред. код]

а, б) - синусоїдні пульсуючі струми, в) - імпульсний пульсуючий струм

Різні пульсуючі струми відрізняються один від іншого формою (якщо напруга ніколи не зменшується до нуля), а також тривалістю і частотою імпульсів (якщо в деяких періодах часу струм відсутній). Пульсуючий струм зручно розглядати як комбінацію з двох різноманітних струмів - постійного і змінного. Постійною складовою пульсуючого струму можна назвати її середній арифметичний струм - Iср. Фізичний зміст цієї величини полягає в тому, що вона показує сумарну кількість електричного заряду, перенесеного за одиницю часу через провідник.

Пульсуючі струми використовуються в різних типах сучасної техніки, наприклад, імпульсних блоках живлення люмінесцентних ламп, енергозберігаючих лампах, світлорегуляторах, регуляторах частоти обертання електродвигунів, наприклад, в пральних машинах, і т. д.

Пульсуючий струм в побуті[ред.ред. код]

У зв'язку з широким впровадженням у побутове використання складних імпульсних приладів, побутова освітлювальна мережа, крім звичайного сінусоїдного струму, почала включати і пульсуючі струми. У зв'язку з цим, при використанні пристроїв захисного відключення в побуті, рекомендовані ПЗВΘ типу A, які реагують на витоки як змінного, так і пульсуючого струму.

Джерела[ред.ред. код]

  • Жеребцов И. П. Электрические и магнитные цепи: Основы электротехники.. — Энергоатомиздат, 1982. — С. 216.(рос.)