Пун'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пу́н'я (IAST — puṇya) — «заслуга», «благо», «добро») — поняття в індуїзмі та буддизмі, висхідне до «Ріґ-веди».[1] Благі заслуги, одержувані і накопичувані через доброчесні дії, вони переносяться в інші життя.[1] Пун'я сприяє духовному розвитку людини і допомагає їй просуватися на шляху до мокші. Пун'ю можна отримати завдяки здійсненню благих вчинків найрізноманітнішого роду. Пун'ю можна передавати своїм померлим близьким (як, наприклад, в практиці шитро). Нею також можна ділитися з батьками, вчителями, богами. Накопичення пун'ї приносить у наступному житті хороше здоров'я, багатство, мудрість, славу, схильність до духовних практик. Обсяг і тривалість майбутнього щастя і насолод залежить від кількості накопиченої пун'ї. Протилежністю пун'ї є гріховні дії (папа), що погіршують карму індивіда, що призводять до зворотних результатів у майбутніх втіленнях у круговороті самсари.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Вячеслав Семенович Степин Новая философская энциклопедия: Н-С. — Мысль. — Т. 3. — ISBN 5244009613.