Пурани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Індуїстська література
aum symbol
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самхіти · Брахмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Бріхадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандогья · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітіхаси
Махабхарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брахмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дівья-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»
Богиня Дурґа веде вісім матрік на битву проти демона Рактавіджі. Зображення з Маркадея-Пурани.

Пура́ни[1] (санскр. पुराण, purāṇa?, «билина», «сказання») — група важливих індуїстських (також буддистських і джайністських) релігійних текстів, в яких розповідається історія Всесвіту від створення до знищення, генеалогія монархів, героїв, мудреців та напівбогів, опис космології, філософії та географії індуїзму[2]. Пурани зазвичай надають перевагу одному божеству та часто використовують релігійні та філософські поняття. Вони як правило написані у вигляді історій, які одна людина розповідає іншій.

Зміст

Короткі відомості[ред.]

Людиною, що уклала Пурани, традиційно вважається В'яса, на початку Калі-юґи (кінець IV тисячоліття до н.е.), який також розповів Махабхарату[3]. Найстаріші письмові версії пуран датуються часом Імперії Гуптів (3-5 століття н. е.), а більша частина з решти матеріалу також датується цим часом або наступними століттями за допомогою історичних згадок. Ймовірно, тексти писалися у різних частинах Індії. Пурани містять спільні ідеї, але неможливо простежити напрямки впливу від одної пурани до іншої, через що ці тексти зазвичай розглядають як єдине ціле[4]. У будь-якому випадку, дата запису текстів не відповідає даті їх дійсного створення[5]. З одного боку пурани існували в усній формі до того, як їх було записано[5], а з іншого боку, їх було значно модифіковано до 16 століття, з якого залишилося більшість письмових документів[5][6], а до деякої мірі й після цього часу.

Найперша згадка про Пурани міститься в «Чхандоґья-упанішаді» (7.1.2), де до мудреця Наради звертаються як до «ітіхаса-пуранам панчамам веданам». «Чхандоґья-упанішада» дає Пуранам й Ітіхасам статус «п'ятої Веди» або«Панчама-веда».[7] У «Ріґ-веді» слово «пурана»згадується багато разів, але вчені вважають, що в даному випадку воно використовується просто в значенні «стародавній».

Існує багато текстів, які називають «Пурани». Найбільш значущими з них є:

  • Маха-пурана і Упа-пурана — основні пуранічні писання.
  • Стгала-пурана — писання, в яких підносяться певні індуїстські храми. У них також описується історія створення храмів.
  • Кула-пурана — писання, в яких розповідається про походження варн та пов'язаних з цим історій.

Класифікація[ред.]

Пурани діляться на Маха- («великі») і на Упа- («додаткові»). Згідно з «Матсья-пураною»[8] в них викладаються п'ять основних предметів, які називаються Панча-лакшана («п'ять відмінних рис»):

  1. Санга - створення всесвіту.
  2. Пратісарґа - другорядні творіння, повторне творіння після руйнування.
  3. Вамша - генеалогія богів і мудреців.
  4. Манвантара - створення людської раси[9].
  5. Вамшанучарітам - історії династій.

Більшість Маха-пуран і Упа-пуран описують ці теми, хоча частина їхніх текстів присвячена також історичній та релігійній тематиці[10]. У кожній з Пуран зазвичай славиться певне божество (Шива, Вішну або Крішна). У Пуранах викладається велика кількість релігійних та філософських концепцій, таких як бгакті та санкх'я.

В Індії, Пурани перекладені на місцеві мови і розповсюджуються вченими-брахманами, які їх публічно читають або розповідають історії з них на особливих зборах, які називаються «катга» - мандрівний брахмана зупиняється на декілька тижнів в якому-небудь храмі і розповідає історії з Пуран групам індусів, які збираються спеціально для цієї мети. Ця релігійна практика особливо характерна для традицій бгакті в індуїзмі.

Маха-пурани[ред.]

Ілюстрація до «Вараха-пурани»
У «Нарада-пурані» описується будова космосу. На ілюстрації зображено Вішну що лижить на Шеша-нагі зі своєю дружиною Лакшмі. Також зображені Нарада та Брахма.

Традиційно існують 18 Маха-пуран і 18 Упа-пуран. У кожній Маха-пурані нараховується 18 «канонічних»Пуран, причому ці списки іноді відрізняються один від одного в залежності від часу складання певної Пурани. Поєднавши списки, перераховані в різних Пуранах,Діммітт і ван Буітенен[11]склали свій список з двадцяти основних Маха-пуран, куди крім 18 «традиційних» також включили «Харівамшу» (яку часто відносять до «Махабхарати») і «Ваю-пурани».

У загальноприйнятий перелік 18 Маха-пуран входять:

  1. Агні-пурана (15,400 текстів)
  2. Бгаґавата-пурана (18,000 текстів). Найвідоміша з Пуран.[12]Основна тема, викладена в ній, це Вішну-бгакті. У ній також містяться історії різних аватар Вішну. У десятій (найоб'ємнішій) пісні викладається історія Крішни, причому можливо вперше на санскриті описуються його дитячі ігри, які згодом набули великого значення в рухах бгакті.[13]
  3. Бгавішья-пурана (14,500 текстів)
  4. Брахма-пурана (24,000 текстів)
  5. Брахманда-пурана (12,000 текстів; включає в себе «Лаліта-сахасранамам»)
  6. Брахма-ваїварта-пурана (18,000 текстів)
  7. Ґаруда-пурана (19,000 текстів)
  8. Курма-пурана (17,000 текстів)
  9. Лінґа-пурана (11,000 текстів)
  10. Маркандея-пурана (9,000 текстів; включає в себе «Деві-Махатма»)
  11. Матсья-пурана (14,000 текстів)
  12. Нарада-пурана (25,000 текстів)
  13. Падма-пурана (55,000 текстів)
  14. Шіва-пурана (24,000 текстів)
  15. Сканда-пурана (81,100 текстів), можливо найбільша з усіх Пуран.[14]
  16. Вамана-пурана (10,000 текстів)
  17. Вараха-пурана (10,000 текстів)
  18. Вішну-пурана (23,000 текстів)

Розподіл Пуран за Трімурті[ред.]

Маха-пурану також прийнято ділити на три категорії згідно з Трімурті:[15]

Розподіл Пуран за ґунами[ред.]

Відповідно до класифікації, описаної в самих Пуранах, вони поділяються на три категорії відповідно до трьох ґун (якостей) матеріальної природи - доброти, пристрасті та невігластва. Говориться, що шість із Маха-пуран особливо сприятливі для вивчення тим, хто знаходиться в ґуні доброти, шість для тих, хто знаходиться в ґуні пристрасті, і шість для тих хто перебуває під впливом ґуни невігластва. Згідно з «Падма-пурані»[16]до цих трьох категорій відносяться такі Пурани:

Ілюстрація до «Бгаґавата-пурани» зображає Вараха аватару.

Примітки[ред.]

  1. ↑
    санск. पुराण Purāṇa Пурана
    кит. 往世書 Wàngshì-shū Ванши-шу
    яп. 往世書 おうせいしょ Ōсей-сьо
  2. ↑ Puranas at Sacred Texts
  3. ↑ The Puranas by Swami Sivananda
  4. ↑ Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism (Book). Cambridge University Press. ISBN 0521433045. 
  5. ↑ а б в Johnson, W.J. (2009). A Dictionary of Hinduism. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-861025-0. 
  6. ↑ Singh, Nagendra Kumar (1997). Encyclopaedia of Hinduism. ISBN 8174881689. 
  7. ↑ The Chandogya Upanisad (7.1.4) mentions the Puranas and Itihasas as the fifth Veda.
  8. ↑ Matsya Purana 53.65
  9. ↑ Swami Sivananda«Манвантара»- це період правління визначеного Ману що складається з 71-ї юги або 308 448 000 років.
  10. ↑ Rao, Velcheru Narayana (1993). «Purana as Brahminic Ideology». У Doniger Wendy. Purana Perennis: Reciprocity and Transformation in Hindu and Jaina Texts (Book) (English). Albany: State University of New York Press. с. 85–100. ISBN 0-7914-1381-0. 
  11. ↑ Dimmitt, Cornelia; J. A. B. van Buitenen (1978). Classical Hindu Mythology: A Reader in the Sanskirt Puranas. Philadelphia: Temple University Press. с. 373. ISBN 8170305969. 
  12. ↑ A Sanskrit-English Dictionary. Sir Monier Monier-Williams. Oxford: Oxford University Press, 1899. Page 752, column 3, under the entry Bhagavata.
  13. ↑ Viraha-Bhakti — The Early History of Krsna Devotion in South India — Friedhelm Hardy. ISBN 0-19-564916-8
  14. ↑ Doniger Wendy, ред. (1993). «The Scrapbook of Undeserved Salvation: The Kedara Khanda of the Skanda Purana». Purana Perennis: Reciprocity and Transformation in Hindu and Jaina Texts (Book) (English). Albany: State University of New York Press. с. 59–83. ISBN 0-7914-1381-0. 
  15. ↑ The Puranic Encyclopedia
  16. ↑ Padma Purana, Uttara-khanda, 236.18-21
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пурани&oldid=12247798