Пуризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пуризм — нормативний напрям у літературній мовній політиці, скерований на усунення з мови неорганічних іншомовних елементів (етранжизми), головним чином у лексиці, словотворі й синтаксисі, і заміну їх неологізмами чи народномовними конструкціями.

Витоки пуризму[ред.ред. код]

Rosyfikacia.jpg

Пуризм притаманний суспільствам, що змагаються з чужими культурно-мовними нашаруваннями в добу національного відродження і пошуків національної самобутності. Надмірний пуризм збіднює стилістичне багатство мови й утворює зайві лексичні дублети, поглиблюючи різницю між розмовною й літературною мовою. Цей розрив тим більший, чим більшим є розрив між рівнем освіченості просвітян і громади, між тими, хто вчить, і тими, хто не вчиться. Явище пуризму, зокрема, властиве для всіх країн, які виходять з-під впливів імперій та інших потужних впливів чужорідних культур. Прикладом є і сучасна історія української мови, суттєво видозміненої у часи зросійщення упродовж середини XX ст.

Надзвичайно потужний рух на очищення мови від іншомовних слів спостерігався у Франції наприкінці ХХ ст., коли десятки інформаційних каналів і сотні спеціальних статей присвячували свої матеріали темі чистоти французької мови, зокрема від впливів англійських термінів.

Від навали полонізмів українська літературна мова XVII-XVIII століть вдавалася до церковно-слов'янізмів, а в XIX-XX сторіччях до (зокрема термінологічних) неологізмів і кальок з німецької й чеської (чи польської) мов у Галичині, подібно як і від русизмів у 1920-их роках в УРСР.

Пуризм почасти пропагував журнал «Рідна мова» (редактор І. Огієнко), a також «кутки мови» по газетах і журналах, у Канаді журнал «Слово на сторожі» (видавався з 1964 року у Вінніпезі за редакцією Я. Рудницького).

Пуризм в радянській Україні[ред.ред. код]

Палітурка дванадцятого видання Правописного словника, 1994

Більшовицька мовна політика від 1930-их років засуджує новітній український пуризм в УРСР як «український буржуазний націоналізм у мові». Термін «Український буржуазний націоналізм» був сконструйований саме як ідеологічне тавро для боротьби зі спротивом лінгвоциду та русифікації. Прихильники українського пуризму — Євген Тимченко, Олена Курило, С. Смеречинський, Микола Сулима, Агатангел Кримський та інші — були репресовані. Та сама долі спіткала і упорядників словників, які могли прямо не висловлювати свою позицію, але демонстрували її самою діяльністю із впорядкування словників: Сергій Паночіні, Григорій Голоскевич та інші борці за збереження культурної (зокрема й мовної) спадщини.

Відродження в Україні[ред.ред. код]

Деяке відродження дуже поміркованого пуризму (під назвою «культури мови») спостерігається в журналі «Українська мова в школі» та в збірниках «Про культуру мови» (Київ 1964), «Питання мовної культури» (від 1967 щорічно).

Після набуття Україною незалежності розпочався період поступового відродження і культури, і мови, і культури мови. Було перевидано багато забутих загалом видань, зокрема, словникової спадщини, яка базувалася на питомо українській основі. Зокрема, було перевидано словники Бориса Грінченка, Григорія Голоскевича.

обкладинка «Анотованого списку… птахів» (Фесенко, Бокотей, 2007)

Набули надзвичайної популярності і словники спеціальної термінології. Так, Інститут зоології НАН України 2005 року перевидав зоологічні словники 1927–1928 років[1], які стали основою більшості сучасних зведень, зокрема, щодо птахів фауни України (Фесенко, Бокотей, 2007)[2], щодо амфібій (Писанець, 2007)[3] тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шарлемань М., Татарко К. Словник зоологічної номенклатури. Частина ІІ. Назви хребетних тварин. Mammalia — Reptilia — Amphibia — Pisces.— Київ : Держ. вид-во України. (факсимільне перевидання: Словник зоологічної номенклатури (1927–1928). — Київ : Наук. думка, 2005)
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів). — Видання третє, доповнене. — Київ-Львів, 2007. — 111 с.
  3. Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ: Видавництво Раєвського, 2007. — 192 с.

Література[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.