Путівник по оркестру для юнацтва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Путівник по оркестру для юнацтва, (англ. The Young Person's Guide to the Orchestra) Op. 34, музична композиція Бенджаміна Бріттена, написана в 1946 році з підзаголовком «Варіації і фуга на теми Генрі Перселла». Спочатку він був замовлений для навчального фільму під назвою «Інструменти оркестру» (The Instruments of the Orchestra), режисер Muir Mathieson. У цьому фільмі був задіяний Лондонський симфонічний оркестр під орудою Малькольма Сарджента.

Цей твір є одним з найвідоміших творів композитора, і є одним з трьох широко використовуваних творів для ознайомлення дітей з інструментами симфонічного оркестру поряд із «Карнавалом тварин» К. Сен-Санса і казкою «Пєтя і Вовк» С. Прокоф'єва.

Твір написано для оркестру з подвійним складом духових (пікколо, 2 флейти, 2 гобоя, 2 кларнета, 2 фагота, 4 валторни, 2 труби, 3 тромбони, туба). Із ударних використано литаври, барабан, тарілки, бубон, трикутник, малий барабан, дерев'яний блок, ксилофон, кастаньєти, тамтам, бич-хлопавка. Окрім смичкових струнних використано арфу.

Структура[ред.ред. код]

Темою цього твору стало рондо із музики до спектаклю «Abdelazer» Генрі Перселла. Тема грається спочатку всім оркестром, а потім почергово окремими групами — дерев'яних, мідних, струнних і ударних інструментів. У наступних варіаціях соло почергово доручається усім інструментам симфонічного оркестру в такому порядку - дерев'яні, струнні, мідні і ударні, причому в середині кожної групи існтрументи слідують від високих до низьких, в тому порядку, в якому зазвичай їх пишуть в партитурах.

Тема: Allegro maestoso e largamente — дерев'яні духові інструменти, мідні, струнні, потім ударні

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]