Пучко Іван Іванович
| Пучко Іван Іванович | |
|---|---|
| Народився |
26 листопада 1897 Глинськ, Роменський район, Україна |
| Помер | 18 червня 1978 (80 років) |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Діяльність | перекладач |
Іван Іванович Пучко́ (нар. 26 листопада 1897, місто Глинськ, нині село Роменського району Сумської області — пом. 18 червня 1978) — український перекладач.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Дід Івана Пучка — В. Г. Пучко — був керівником чоловічої хорової капели імені Льва Ревуцького. Іван Пучко був учасником Першої світової війни, а потім громадянської війни. У мирний час був фінансовим працівником.
Перекладав вірші російських поетів, зокрема Олександра Пушкіна («До портрета Жуковського», «Пташка», «Скупий рицар» та інші) [1], Сергія Єсеніна [2]. Понад двадцять років Пучко працював над перекладами з Єсеніна, відтворивши українською мовою близько ста його творів.
Помер 18 червня 1978 року. Похований у Києві на міському цвинтарі на Берківцях. На могилі встановлено пам'ятник. Це прямокутна лабрадоритова стела з написом «Пучко Иван Иванович. 1897—1978».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лист Богдана Рильського до Григорія Кочура від 13 лютого 1982 року // Літературознавчі студії. — 2012. — Випуск 34. — С. 225.
- ↑ Гордість російської поезії. Шість віршів («Не шукать мені слідів у росах…», «На тебе — ніде правди діть…», Русь радянська, «Ти сказала, що Сааді…», «Я іду лугами в світлий день травневий…», «Заспівай мені пісню, що мати…») / Переклав з російської Іван Пучко // Поезія-75: Збірник. — Випуск 4(32). — К: Радянський письменник, 1975. — С. 83—91.
Література[ред. | ред. код]
- Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 286.
- Листування Григорія Кочура і Богдана Рильського // Літературознавчі студії. — 2012. — Випуск 34. — С. 225, 230, 231.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |